Стратегія розвитку агросектору до 2030 р. стане основою української переговорної позиції під час вступу до ЄС - Стефанішина

Агросектор без перебільшення є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка, за результатами експорту тільки у 2023 році він згенерував 62% валютної виручки, заявила віцепрем'єр-міністерка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

"Український АПК вистояв у складних умовах і продовжує свою діяльність, підтримуючи роботу економіки, гарантуючи продовольчу безпеку не тільки в Україні, а й у світі - країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії", - сказала вона на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в Києві в п'ятницю.

Вона нагадала, що значна частина української агропродукції була експортована до країн Європейського Союзу, з яким діяла й діє зона вільної торгівлі, зокрема завдяки безпрецедентним заходам із боку ЄС, який на початку війни запровадив автономні торговельні преференції та збільшив логістичні можливості України шляхами шляху солідарності.

Віцепрем'єрка акцентувала увагу на тому, що це рішення ЄС стало можливим завдяки досвіду виконання угоди про асоціацію, розвитку українського агросектору під впливом імплементації європейського законодавства та поступової адаптації до норм стандартів виробництва ЄС, починаючи з 2014 року.

"Сьогодні ми з вами є свідками нового етапу інтеграції українського АПК... у внутрішній ринок ЄС. Уперше за всю свою історію Україна пропонує не тільки стратегію розвитку сільського господарства, а й стратегію членства України в Європейському Союзі, стратегію, яка передбачає, що Україна стане частиною великого внутрішнього ринку - найрозвинутішого, найдинамічнішого і найконкурентнішого", - наголосила Стефанішина.

Віцепрем'єрка висловила впевненість, що впровадження та імплементація підходів, передбачених у стратегії розвитку АПК, приведе до не лише досягнення європейських стандартів, а й підвищить продуктивність агросектору, сприятиме зростанню експорту, створенню нових робочих місць, стимулюватиме виробництво товарів із доданою вартістю, підвищуватиме конкурентоспроможність, гарантуватиме сталість і безпеку нарощуванню виробництва в Україні.

Стефанішина додала, що винесена на розгляд громадськості стратегія містить у собі елементи зобов'язань у межах програми Ukraine Facility. Вона, у свою чергу, передбачає досить точкові, але системні заходи щодо інвестицій і відновлення українського агросектору та відновлення українського економічного добробуту.

Водночас віцепрем'єрка зазначила, що в України попереду буде багато домашнього завдання, оскільки сільське господарство - одна з найрозвинутіших сфер регулювання в Європейському Союзі.

"Тут нас очікує дуже багато нових зобов'язань, які вестимуть нас до того, що наші аграрні кордони не обмежуватимуться 40 мільйонами споживачів, а обчислюватимуться 500 мільйонами споживачів - це з одного боку. З іншого - протягом переговорного процесу щодо членства, який вестиме Україна, також відбуватиметься і внутрішня реформа у сфері сільської політики, сільського господарства в Європейському Союзі. Вона, власне, і започаткована на тлі наслідків російської агресії і на тлі того, щоб ЄС був прогнозованим, завбачливим і конкурентоспроможним у цій сфері", - зазначила віцепрем'єрка з євроінтеграції.

При цьому вона подякувала Міністерству аграрної політики за ініціативу з розробленням Стратегії розвитку агросектору до 2030 року, яка стане основою української переговорної позиції.

Стефанішина також висловила впевненість, що до завершення терміну дії стратегії розвитку агросектору Україна вже буде членом ЄС.