ВР пропонують розширити на об'єкти промисловості та енергетики спрощення зміни цільового призначення землі
Розширити на об'єкти промисловості та енергетики дію спрощеної процедури зміни цільового призначення земельних ділянок на період воєнного стану та протягом п'яти років після його припинення пропонують деякі народні депутати.
Відповідний законопроєкт №9627 про внесення змін до деяких законодавчих актів для залучення інвестицій із метою швидкого відновлення України зареєстровано у Верховній Раді 21 серпня.
Як зазначив на своїй сторінці у фейсбуці у вівторок один з авторів законопроєкту заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, передбачена документом процедура скорочує час, який витрачається на зміну цільового призначення землі, до 1,5 місяця (з нинішніх одного-трьох років).
Підставою стане висновок уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради про можливість розміщення на земельній ділянці запланованого об'єкта - без обов'язкової вимоги щодо розроблення містобудівної документації та документації із землеустрою.
Процедура стосується земель за межами населених пунктів, на які немає містобудівної документації. При цьому документ, який стане підставою для зміни цільового призначення землі, водночас даватиме змогу розпочати проєктування об'єкта будівництва.
"Цим ми ліквідовуємо для корупціонерів можливість гальмувати чи зупиняти створення нового промислового підприємства", - вважає його ініціатор.
Кисилевський нагадав, що з червня 2022 року спрощена процедура зміни цільового призначення землі вже діє для релокованих підприємств, мультимодальних терміналів, портів на Дунаї, житла для ВПО, інженерно-комунікаційних мереж, об'єктів дорожньо-транспортної інфраструктури.
Він додав, що ця ініціатива - один з елементів Плану розвитку переробної промисловості в Україні. У цьому самому пакеті - ініціативи щодо страхування воєнних ризиків, компенсації промислових інвестицій через податки, розвитку індустріальних парків, локалізації в публічних закупівлях.
Співавторами законопроєкту виступили 14 народних депутатів із різних фракцій і груп парламенту.
