Офіційні органи України вжили термінових заходів для ліквідації дефіциту фінансування сектору держуправління, що виник в останні декілька місяців 2022 року через збільшення видатків держбюджету на 387 млрд грн у середині жовтня, проте залишковий дефіцит усе ще оцінюють у 67 млрд грн (1,4% ВВП), ідеться у документах МВФ до Моніторингової програми із залученням ради директорів (PMB).

"Якщо до кінця року не буде знайдено додаткового фінансування, це може призвести до накопичення простроченої заборгованості з наслідками перенесення на 2023 рік і далі. Підтвердження повної картини простроченої заборгованості ускладнюється запровадженими воєнним станом обмеженнями повноважень Мінфіну (Казначейства) зі збору даних від усіх розпорядників держбюджету", – зазначається у документі.

Згідно з ним, Україна зобов'язується відновити та розширити повноваження Мінфіну та Казначейства зі збору даних, зокрема про прострочену заборгованість та моніторинг дефіциту фінансування, розмір якого є предметом значної невизначеності.

"Прогрес у цьому напрямі необхідний для покращення моніторингу та підготовки до майбутньої взаємодії з Фондом", – наголошується в документі.

У свою чергу в самому меморандумі, підготовленому українською стороною, зазначено, що з метою подальшого вдосконалення бюджетних процесів, від планування до закупівель та виконання, буде вжито заходів, спрямованих на посилення платіжної дисципліни.

"Незабаром ми налагодимо контроль за бюджетною заборгованістю і на державному, і на місцевому рівнях, а також за фондами соцстрахування, щоб щомісяця мати чітке представлення та обсяги, з чітким механізмом моніторингу, спрямованим на запобігання накопиченню нової заборгованості", – наголошується у документі.

Відповідно до нього, з урахуванням воєнного стану буде вжито заходів щодо врегулювання наявного обсягу таких зобов'язань відповідно до вимог бюджетного законодавства у структурований та прозорий спосіб.

"Загалом ми прагнемо забезпечити досягнення максимально можливої в умовах воєнного стану прозорості у наданні даних щодо видатків та прострочених фінансових зобов'язань, що буде важливим внеском в ефективне управління грошовими ресурсами Казначейства і прогнозування ліквідності", – йдеться у меморандумі.

Говорячи про кроки, які було зроблено для вирішення проблеми збільшення видатків на 387 млрд грн, МВФ вказав на виявлення українською стороною статті видатків, насамперед щодо товарів та послуг, які можуть бути недовиконані через відтермінування основних контрактів, на загальну суму 145 млрд грн (3,1% ВВП). Фонд додав, що вимоги щодо відшкодування ПДВ, імовірно, будуть нижчими, ніж передбачалося раніше, через вплив війни та нижчого експорту, а отже, чистий ПДВ буде вищим на 16 млрд грн.

Окрім того, планується отримати 13 млрд грн за рахунок додаткових внутрішніх запозичень, а також залучити ресурси з Єдиного казначейського рахунку, а також ліквідність на місцевих рахунках, що в сукупності становитиме майже 120 млрд грн.