Уряд Нідерландів продовжив можливість видобутку на родовищі Ґронінґен, встановивши на наступний газовий рік (із жовтня 2022 року до вересня 2023 року) ліміт 2,8 млрд куб. м, що на 37,8% менше за обсяг поточного року (4,5 млрд куб. м).

Згідно з повідомленням на урядовому порталі в понеділок, родовище все ж таки може бути закрите з жовтня 2023 року, якщо це дозволить геополітична ситуація.

Крім того, Нідерланди в рамках першої фази антикризового енергетичного плану зняли обмеження виробництва на вугільних електростанціях, щоб заощадити газ для заповнення сховищ, та розроблять заходи щодо енергозбереження та економії газу.

Як повідомлялося, російський Газпром із 1 червня повністю зупинив постачання газу GasTerra B.V. (Нідерланди) у зв'язку із несплатою в рублях.

Для компенсації поставок, що випадають, нідерландська газотранспортна компанія Gasunie екстрено будує в порту Емсгавен в провінції Ґронінґен термінал СПГ. Для його створення вже орендовано дві плавучі установки регазифікації. Вони дозволять брати до 8 млрд куб. м газу на рік. Очікується, що обидва судна будуть введені в експлуатацію восени.

Родовище Ґронінґен у північній частині Нідерландів розробляється з 1963 року. Початкові запаси - 2,9 трлн куб. м газу (це ставить його у перші 15 найбільших газових родовищ світу). Газ містить 81-83% метану та 14% азоту. За обсягами видобутку газу в Європі Нідерланди до 1994 займали перше місце, до 2015 були нетто-експортером газу. 1976 року на Ґронінґені досягнуто максимум видобутку - 88 млрд куб. м.

Перший офіційно зареєстрований землетрус на Ґронінґені стався 1986 року. Найсильнішим за історію спостережень став землетрус 16 серпня 2012 року з магнітудою 3,6. Заходи зі скорочення видобутку, вжиті з 2013 року, не допомогли знизити сейсмічну активність - вона лише зростала. У 2018 році було ухвалено рішення про поетапну зупинку промислу.