Крива прибутковості євробондів України нормалізувалася завдяки ухваленню банківського закону і перспективам програми з МВФ
Прибутковість найкоротших єврооблігацій України з погашенням у вересні 2020 року цього тижня вперше з середини березня опустилася нижче прибутковості більш довгих паперів через зниження побоювань інвесторів після ухвалення ВР закону про банківську діяльність, який відкрив дорогу до нової 18-місячної програми stand by з Міжнародним валютним фондом.
"Суверенний кредитний ризик України знижувався протягом всього тижня. Ціни на суверенні євробонди динамічно зростали по всій кривій. Сама крива прибутковості перетворилася з частково інвертованої в нормальну. Іншими словами, інвестори тепер очікують, що найближчі погашення відбудуться за розкладом, тому дисконт до номіналу на коротких паперах зник, а крива повернулася в нормальне русло, що говорить про здоровий стан фінансового сектору країни", - прокоментував ситуацію трейдер групи ICU Віталій Сівач агентству "Інтерфакс-Україна".
Зокрема, прибутковість єврооблігацій із погашенням цього року за тиждень впала на 4,5 процентних пункту (п.п.) - до 6,8%, з погашенням у 2022-24 роках - на 0,6-0,9 п. п., до 7-7,3%, а "найдовших", із погашенням у 2032 році, - майже на 0,3 п.п., до 7,8%.
Ще сильніше ставки обвалилися в день ухвалення закону, тоді за "найкоротшими" паперами вони опускалися нижче 6%, в 2021 році - 6,5%.
Сівач зазначив, що зростали також ціни і на корпоративні євробонди, які зазвичай торгуються зі спредом до суверенних паперів. "Щось купити було дуже складно. Платити треба було тільки за оферами, не нижче. Угоди щодо середньої ціни між бідом й офером практично не укладалися. Щоразу, коли угода проходила за ціною офера, ринок переставлявся ще вище", - сказав він .
Трейдер додав, що для тих, хто хотів збільшити свій розмір портфеля облігацій, був дуже непростий тиждень. "Паперів за обґрунтованими цінами годі було й шукати. Якщо трейдер хотів щось купити - доводилося переплачувати. Так усі й робили", - пояснив представник ICU.
Він нагадав, що співпраця з МВФ, у свою чергу, відкриває двері для отримання додаткового фінансування від низки міжнародних кредиторів, що дуже важливо для збереження макроекономічної стабільності та відновлення економічного зростання. На його думку, у Мінфіну тепер будуть кошти і на фіскальне стимулювання економіки, і на найближчі погашення боргів, а продовження реформ знижує кредитні ризики.
"Прибутковість за суверенними бондами знизилися до того рівня, на якому знову можна планувати вихід Мінфіну на первинний ринок із новими випусками євробондів. Це означає, що Мінфін тепер матиме можливість рефінансувати найближчі погашення, що ще сильніше знижує кредитний ризик", - додав Сівач.
