Прифронтові регіони потребують дієвих інструментів для підтримки економіки територій – мер Харкова

Міський голова Харкова Ігор Терехов закликав уряд активізувати зусилля щодо роботи деяких державних програм та інструментів для підтримки економіки прифронтових регіонів.

"Я не можу сказати, що нічого не робляться. Є чудова програма "Власна справа", але дуже хочеться, щоб вона функціонувала на прифронтових територіях зовсім по-іншому, і підприємства отримували гранти (…) Компенсація за кредити - так, у нас існує програма, коли ми відшкодовуємо 50% за банківськими кредитами. Але ж кредити не дають", - сказав він під час форуму "Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека", що проходить в понеділок у Києві.

Він додав, що Асоціація прифронтових міст та громад України розробила низку пропозицій, сформувавши бачення майбутньої системи підтримки економіки територій прифронтових міст з високим безпековим ризиком.

Мер Харкова виділив кілька ключових напрямків. По-перше, необхідна повноцінна робота Національної установи розвитку (НУР) для страхування воєнних ризиків для бізнесу та запуску доступного кредитування на умовах, що відповідають реальним прифронтовим ризикам.

По-друге, пропонується створити окремий Фонд підтримки прифронтових територій, завданням якого буде компенсація збитків бізнесу та громадян, фінансування локальних проєктів відновлення та запуск пакетних продуктів "страхування-кредит-грант". За словами Терехова, цей фонд має акумулювати державні, місцеві та міжнародні ресурси, включно з репараційними механізмами.

Терехов також наголосив на важливості зрозумілого і рівного доступу до державних програм і підтримки енергетичної та фізичної стійкості бізнесу. Він зазначив, що через постійні удари по енергетиці бізнес змушений переходити на генератори, що значно впливає на собівартість продукції, а процес введення в експлуатацію цього обладнання є вкрай складним.

П’ятим пунктом мер назвав логістику, пояснюючи, що потрібні інвестиції у "останній кілометр" для забезпечення доступності й захищеності маршрутів для доставки сировини, оскільки це створює значне фінансове навантаження на підприємства.

Шосте питання - кадрова політика. Терехов вважає, що для утримання людей і запобігання їхньому виїзду, потрібні держпрограми компенсації витрат на житло та стимулювання бізнесу. Мер Харкова підкреслив, що це потребує комплексного підходу, включаючи будівництво підземних шкіл і дитсадків, а також надання медичного обслуговування.

Окрім економічних механізмів, Терехов підняв питання побудови укриттів та відбудови житла (компенсації коштів за відбудову), зазначивши, що у Харкові 160 тис. мешканців без даху над головою. Він подякував уряду за субвенції, але наголосив, що їх недостатньо.

Насамкінець, мер наполіг на необхідності залишити мінімальні ставки за кредитами, надати держгарантії прифронтовим містам і громадам, оскільки це життєво необхідно для відбудови і повернення людей. Водночас малий та середній бізнес потребують мікро- та інвестиційних грантів, особливо переробні виробництва, які можуть стати основою економічного відновлення регіонів, зазначив він.

За словами Терехова, з Харківщини релокувались 199 підприємств, 11 тис. ФОП закрились. Проте попри постійні обстріли та руйнування в регіоні працюють 127 тис. суб’єктів господарювання. Він нагадав, що завдяки сприянню президента України Володимира Зеленського в регіоні скасували всі місцеві податки для бізнесу. Крім того, компенсується 50% за банківськими кредитами для бізнесу.

"Для нас дуже важливо підтримати наш бізнес - бізнес прифронтових міст, бо це про стійкість України, бо це про економіку, економіку держави. Щойно бізнес буде припиняти працювати у прифронтових містах та громадах, це відчує вся Україна", - підкреслив мер Харкова.