Необхідність перегляду стрес-тестів через погіршення макропрогнозу відсутня – 1-й заступник голови НБУ

Погіршення макропрогнозу в липневому Інфляційному звіті Національного банку України (НБУ), пов’язане із затягуванням війни та посиленням безпекових ризиків, не є настільки суттєвим, щоб тягнути за собою зміни у параметрах стрес-тестів, які наразі проводить регулятор, заявив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук.

"Зміни нашого макропрогнозу не були настільки драматичними, щоб переглядати параметри стрес-тесту, який ми наразі проводимо. Тому його результати залишатимуться актуальними і на тих параметрах, які були закладені на початку року як за базовим, так і за негативним сценаріями", – сказав він в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

За словами Ніколайчука, зміна макроекономічних параметрів може вплинути на попит на кредити, однак банки здатні самостійно адаптувати свої пропозиції та процедури до нових умов.

"Щодо буферів капіталу – орієнтуватимемося на результати стрес-тесту, плани з цього приводу незмінні", - додав перший заступник голови.

Як повідомлялось, НБУ у липні оновив макропрогноз. Його базовий сценарій передбачає повільну нормалізацію умов економічної діяльності, тож економічне зростання у 2026 році пришвидшиться лише до 2,3%, а не 3,7%, на які очікував центробанк у квітневому Інфляційному звіті. Прогноз інфляції на наступний рік був погіршений з 5% до 6,6%.

"Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%", – описали альтернативний сценарій у Нацбанку.

Окрім того, НБУ погіршив прогноз зростання економіки України у 2025 році до 2,1% з 3,1%, а інфляції – з 8,7% до 9,7%.

Нацбанк у листопаді 2024 року анонсував, що 2025 року вперше за час повномасштабного вторгнення РФ повернеться до повноцінної три етапної оцінки стійкості банківської системи, одним з яких є стрес-тестування найбільших банків за базовим і несприятливим сценаріями за даними фінзвітності фінустанов із горизонтом прогнозування у три роки.

У травні НБУ затвердив макроекономічні сценарії для стрес-тестування: базовий передбачає зростання ВВП цього року на 3,1% за зниження курсу гривні до долара на 5,6%, тоді як несприятливий – зниження ВВП на 3,1% та девальвацію гривні на 11,9%.

Згідно з несприятливим макроекономічним сценарієм Національного банку реальний ВВП України може скоротитися ще на 2,2% наступного року, тоді як 2027 року передбачається повернення до зростання на рівні 3,3%.

Нацбанк також закладає у несприятливому сценарії інфляцію 17,9% у цьому році, 12,5% – у наступному та 6% – у 2027 році, а облікову ставку (у середньому за період) – відповідно 15,8%, 14,7% та 14,2%, тоді як наразі він утримує її на рівні 15,5% річних.