Угода із США - запобіжник від корупції та шанс на реіндустріалізацію України – ексочільники "Нафтогазу" та Держгеонадр
Права американської сторони на придбання українських ліцензій на розробку надр та купівлю продукції, яка виготовляється в рамках цих ліцензій, що вказані в угоді про копалини між Україною та США, є серйозним запобіжником від корупції, вважає ексочільник НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.
"Юридичною мовою це називається – право першої відмови. Працює воно так: якщо ми хочемо продати ліцензію за якусь ціну, американці завжди мають право купити її саме за такою ціною", - написав він у Facebook.
Як вважає Коболєв, вказане право американської сторони є серйозним запобіжником, якого раніше не вистачало Україні для того, щоб не роздавати ліцензії на видобуток корисних копалин компаніям-"ноунеймам".
На його думку, якщо поглянути на вже видані в Україні ліцензії, то швидко можна зрозуміти, що більшість з них є "сплячими". "Тобто замість того, щоб розробляти українські надра, створювати робочі місця, сплачувати податки у бюджет, люди, які отримали ці ліцензії, протягом багатьох років бігають по світу, намагаючись їх продати", - пояснив ексочільник "Нафтогазу".
На його думку, угода зі США поміж іншим створює новий стандарт між нашою державою та міжнародним інвестором.
"Іноземці були поки що не в захваті від українського законодавства (…) Угода про надра створює новий стандарт, який захищатиме інтереси інвестора. Це надзвичайно важливий аспект для того, щоб до нас приходили великі компанії", - вважає Коболєв.
Своєю чергою ексголова Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) Роман Опімах вважає, що рідкоземельні метали є шансом на реіндустріалізацію України.
"Квантовий стрибок наближається, вимагаючи надійного енергопостачання та більш потужних мікрочіпів. Щоб задовольнити цей зростаючий попит, розробка критичних копалин відіграє ключову роль", - написав він у Facebook.
За інформацією Опімаха, Україна наразі володіє понад 30 родовищами із затвердженими запасами стратегічних мінералів та сотнями перспективних рудопроявів, які готові стати обʼєктами інвестування (кілька з них перебувають на тимчасово окупованій території). Крім того в управлінні у держави перебуває низка важливих індустріальних активів, де історично вироблявся металевий титан, алюміній, кремній, германій та галій.
Першочерговим перспективним напрямом співпраці є також розробка нафтогазових покладів українського шельфу Чорного моря, якими свого часу цікавились ExxonMobil та ENI, та нетрадиційні вуглеводневі запаси на сході та заході країни, де працювали міжнародні компаніі Shell та Chevron в 2013 роках.
Як вважає ексголова Держгеонадр, Україна в рамках виконання угоди має забезпечити вільний доступ до геологічної інформації про запаси критичних мінералів, спростити та гарантувати землевідведення для надрокористувачів, а також впровадити привабливі фінансово-економічні стимули розвитку сектору збагачення та повторної переробки стратегічних мінералів.
Опімах нагадав, що спільний фонд з відновлення України, створенння якого передбачає угода, матиме пріоритетне право на першочергове інвестування в гірничовидобувні проєкти та придбання видобутої продукції. Він отримуватиме 50% доходу від податкової ренти з розробки нових ділянок та продажу ліцензій на 57 корисних копалин майбутніх ділянок надр, з використанням повʼязаних інфраструктурних обʼєктів.
Як повідомлялося, Україна та США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент. В ній йшлося про створення інвестиційного фонду відбудови США–Україна.
Нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив очікування, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. "Технічні" угоди наразі не підписано і не опубліковано.
