Київ. 13 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Фаза зумовленої війною психологічної мобілізації українців триває, суб'єктивна оцінка психологічного стану є досить високою, свідчать результати дослідження організованого благодійним фондом "Майнді".

Такого висновку дійшли автори дослідження "Психологічний стан населення України в умовах повномасштабної війни", проведеного компанією "Kantar Україна", повідомила на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна.

Водночас уточнюється, що методологію дослідження розробив Інститут соціальної та політичної психології, а фінансову підтримку надав БФ UAF Coin.

"Попри обставини війни, суб'єктивна оцінка психологічного благополуччя українців досить висока - 6,7 балів із 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп та регіонів, але суб'єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, нижча, ніж серед тих, хто не був переміщений або вже повернувся додому", - сказала заступниця директора.

За словами Чуніхіної, "ресурсів для подальшої підтримки психологічної мобілізації у суспільстві може бракувати".

Вона зазначила, що, згідно з даними дослідження, 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз через перебування у зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів чи близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, зокрема 16% втратили будь-кого з близьких.

"В окупації перебували, зазнали безпосередньої загрози насильства або були свідками таких загроз 6% респондентів. Кожен двадцятий опитуваний (5%) зазнав гіперкумулятивної травматизації – тобто пережив або став свідком усіх зазначених типів травмувальних подій: обстріли, загроза життю близьких, окупація або полон", - сказала експертка.

Крім того, дослідження показало, що понад 90% опитаних мали прояви хоча б одного із симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР.

Чуніхіна зазначила, що "попри суб'єктивну оптимістичну оцінку власного стану об'єктивні показники викликають занепокоєння".

Так, протягом останнього місяця лише 3% респондентів отримували психологічну допомогу та ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки що не реалізували цього бажання.

Водночас, за словами Чуніхіної, бар'єрами для отримання психологічної підтримки для українців є звичка, зокрема, не звертатися по психологічну допомогу, а також фінансові бар'єри.

"Фінансовий бар'єр - це не сюрприз. Третина респондентів вважає, що психологічна допомога - це дорого. Майже 30% опитаних готові отримувати її лише на безоплатній основі", - сказала вона.

У свою чергу генеральний директор директорату медичних послуг Міністерства охорони здоров'я України Олександра Машкевич повідомила, що, згідно з розрахунками МОЗ у повоєнний час із психологічними проблемами зіткнуться понад 15,7 млн українців, а 3,5 млн осіб потребуватимуть терапії та супроводу медичних фахівців - лікарів психіатрів, а приблизно 800 тис. українців потребуватимуть медикаментного супроводу.

Вона також зазначила, що МОЗ використовуватиме дані, отримані під час дослідження, для розробки та розвитку програми психологічної підтримки.

"Ми у МОЗ здійснюємо глибинний аудит системи - оскільки у нас є фахівці з психологічної допомоги, це і лікарі психіатри, і психологи. Ми здійснюємо аудит щодо методик, за якими в Україні працюють психологи, щоб надалі стандартизувати ці методики", - сказала вона.

Крім того, за словами Машкевич, МОЗ вивчає механізми включення психологічної допомоги до послуг первинки в межах Програми медичних гарантій (ПМГ).