Українські політологи вважають головними досягненнями Петра Порошенка за перший рік президентства активну зовнішню політику і недопущення розколу у владі.

"Гіперактивна дипломатія Порошенка є одним з його значних досягнень за цей рік, і це дає результати. Потрібно бути реалістами, що це не призведе до капітуляції Росії, і якщо ми не будемо готові внутрішньо - не дасть нам швидкої європейської інтеграції, але формування єдиного фронту із стримування Росії та підтримки України - це один з результатів такої гіперактивної дипломатії", - сказав на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в п'ятницю глава правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Він зазначив, що в умовах парламентсько-президентської системи сталося неформальне і неофіційне посилення інституту президента, але без узурпації влади.

Політолог вказав на важливість експерименту з призначенням на державні посади іноземців і спробу реалізувати запит на технократів, а також на роль у цьому процесі Адміністрації президента. При цьому він вважає, що з іноземцями у владі треба "не переборщити", і необхідно готувати своїх реформаторів. "Але це принесло пожвавлення в кадрову політику, в роботу системи державного управління. Це спроба подолати болото нашої традиційної української бюрократії", - сказав він.

В. Фесенко наголосив, що ключовим завданням для президента і його адміністрації наступного року є прискорення реформ. "Порошенка критикують за те, що немає проривів. Люди хочуть більшого, значущих результатів. Але те, що немає провалів, це заслуга і головний результат Адміністрації президента", - зазначив він.

Директор Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань звернув увагу, що, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, президент залишається найбільш рейтинговою фігурою, хоча і простежується зниження рівня рейтингу. "Але, враховуючи, що під час першого року рейтинги завжди падають, то ми можемо говорити, що президент, незважаючи на обмеження повноважень, є ключовою фігурою в країні", - сказав він.

Політолог зазначив, що було підписано угоду про асоціацію між Україною і ЄС, яку вже ратифікували Європарламент і більшість європейських країн, і зона вільної торгівлі з ЄС, незважаючи на тиск з боку Росії, повністю запрацює з 1 січня 2016 року. "Загалом, сфера зовнішньої політика була однією з найбільш успішних і для президента, і для країни, незважаючи на всі проблеми", - зазначив він.

При цьому О.Гарань вказав, що потрібне реальне покарання винних за вбивства на Майдані, корупціонерів, винних за проблеми з постачанням армії.

Керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов наголосив, що за рік вдалося уникнути конфлікту всередині влади, хоча після виборів до Верховної Ради експерти називали однією з найбільш гострих загроз можливе повторення ситуації 2005 року.

На його думку, успішне вирішення цього завдання є заслугою і глави Адміністрації президента Бориса Ложкіна, який зумів виступити модератором відносин усередині влади і уникнути конфліктів.

"Як і раніше, практично в усіх регіонах президент є політиком номер один. Незважаючи на плачевний стан справ в економіці та соціальній сфері, рейтингові показники президента доволі пристойні", - зазначив експерт.

Водночас А.Золотарьов прогнозує, що осінь буде вкрай складним періодом для країни і президента. "Очевидно, потрібні такі кроки, які дали би змогу президентові зберегти політичну перспективу. Інакше другий рік може виявитися куди складнішим і проблемнішим для президента, ніж перший, яким би він важким зараз не здавався ", - підсумував він.