МОЗ пропонує встановити в Україні стандарти медосвіти розвинених країн
Міністерство охорони здоров'я України презентувало нову стратегію медичної освіти, одним із основних принципів якої є відповідність програмам підготовки медиків у розвинених країнах.
"Медична освіта в пріоритеті уряду та Мінохорони здоров'я. Ми не шукаємо шляхів щось закрити, а шукаємо шляхи, щоб підвищити довіру пацієнтів до лікаря і рівень медичного обслуговування", - наголосила в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун під час презентації стратегії в Києві в середу.
За її словами, реалізація стратегії дасть змогу підвищити конкурентоспроможність української медичної освіти, зокрема на міжнародному рівні.
Як повідомив заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський, розрахована на десять років стратегія передбачає, зокрема, введення практичного клінічного іспиту (Об'єктивний структурований кваліфікаційний іспит, ОСКІ), який дасть змогу перевірити готовність випускника шляхом демонстрації практичних (клінічних) компонентів професійної компетентності.
ОСКІ відповідатиме міжнародним стандартам. Нині такий іспит у порядку експерименту впроваджується в деяких медвишах.
Крім того, стратегія передбачає підвищення значення доброчесності викладачів та медичного вишу. Так, зокрема, до ректора вишу пред'являтимуть вимоги академічної доброчесності, наукові роботи зазнаватимуть ретроспективної перевірки на плагіат.
Планується також введення держпрограми підвищення кваліфікації викладачів за кордоном і підвищення рівня володіння викладачами англійською мовою.
Презентуючи нові підходи до медичної освіти, О.Лінчевський зазначив, що "медична освіта не може бути дешевою", тому стратегія передбачає підвищення вартості підготовки одного студента, а також заборону на встановлення вартості контрактного навчання на рівні, нижчому, ніж підготовка студента за кошти бюджету.
Крім того, стратегія передбачає зміни в навчанні в інтернатурі, зокрема введення електронної системи розподілу інтернатури на основі рейтингу студента. Таким чином, вважають у МОЗ, найкращі випускники матимуть пріоритет під час вибору інтернатури.
МОЗ також планує збільшити фінансування клінік, в яких проходитимуть навчання інтерни.
Крім того, стратегія передбачає зміни в системі післядипломного навчання та перехід до безперервного професійного розвитку лікарів. Зокрема, лікар щорічно проходитиме навчання (нині - раз на п'ять років), при цьому лікар самостійно обиратиме місце навчання у відповідному виші післядипломної освіти. Крім того, як елемент післядипломної освіти визнаватиметься освіта за кордоном, онлайн-курси та конференції.
О.Лінчевський також повідомив, що МОЗ планує запровадження обов'язкового мінімального бала ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) за профільним предметом на рівні 150 балів для тих, хто вступає на спеціальність "фармацевтика".
За його словами, за підсумками вступної кампанії 2018 року, коли в медичних вишах було введено мінімальний бал ЗНО за профільними предметами 150, набір студентів на бюджет і контракт скоротився порівняно з 2017 роком на спеціальність "медицина" - на 28%, "стоматологія" - на 45%, "педіатрія" - на 37%. При цьому за підсумками вступної кампанії 2017 року середній прохідний бал за профільним предметом "хімія" або "біологія" для студентів-контрактників спеціальності "медицина" становив 118 балів, "стоматологія" - 116, "педіатрія" - 124.
Нині в Україні працюють 14 медичних вишів, три заклади післядипломної медичної освіти. Загальні витрати на вищу медичну освіту становлять близько 1,172 млрд грн.
Укомплектованість медзакладу згідно зі штатним розписом становить 81,7%, в українських медзакладах близько 24,5% лікарів пенсійного віку. Показник забезпеченості лікарями на 10 тис. населення в Україні становить 37,8.
