Парламент Молдови ухвалив закон про припинення участі в ДЗЗСЄ

Молдова призупиняє свою участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), відповідний закон ухвалили в молдовському парламенті в остаточному читанні в п'ятницю.

Після того, як закон промульгує президент Молдови Майя Санду, молдовське МЗС повідомить про рішення Нідерланди, які є депозитарієм документа. Згідно з договором, його учасники мали право вийти з ДЗЗСЄ за умови завчасного, щонайменше за 150 днів, повідомлення всіх інших держав про це рішення.

У Міноборони Молдови аргументували необхідність призупинити участь у договорі тим, що Росія ще з 2007 року призупинила свою участь у ДЗЗСЄ і пов'язаних із ним міжнародних угодах, а 7 листопада 2023 року Росія офіційно вийшла з ДЗЗСЄ, а також тим, що РФ провадить військові дії проти України.

Радянський Союз підписав ДЗЗСЄ в Парижі 1990 року. Договір регулював баланс збройних сил між НАТО і державами Варшавського договору (Румунія, Албанія, колишній СРСР, Чехословаччина, Польща, Німеччина, Угорщина і Болгарія). Згідно з договором, у межах району його застосування (від Атлантичного океану до Уральських гір, річки Урал і Каспійського моря, включно з острівними територіями) обом групам держав - учасниць договору дозволялося мати рівну кількість звичайних озброєнь і бойової техніки.

У 1992 році держави - члени колишнього СРСР досягли угоди про максимальну кількість військової техніки, яку вони можуть мати на своїй території.

Згідно з ДЗЗСЄ, квота звичайних озброєнь для Молдови становить 210 танків, 210 БМП, 130 БТР, 250 артилерійських систем калібру 100-мм і більше, 50 бойових літаків, 50 ударних вертольотів.

Однак, як зазначав раніше ексміністр оборони Молдови Віталій Марінуца, "в реальності і близько такого немає". "Може, лише щодо броньованих машин, яким уже понад 30 років і потрібен ремонт... Танків немає. Літаків немає. Бойових вертольотів не маємо", - сказав Марінуца на дебатах у середині березня. Він зазначив, що тепер Молдова може закуповувати те, що було заборонено договором.