Верховна Рада ухвалила закон №7628 "Про колективні угоди і договори", який запроваджує принцип добровільності укладання колективних договорів, його 23 лютого підтримав 261 народний депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів.

"Нарешті, в нашому законодавстві з'явився принцип добровільності укладення угоди, про який ми чомусь забули", - сказав народний депутат Ярослав Рущишин під час обговорення закону, ініціатором якого виступив уряд.

Він наголосив, що згідно з Конституцією соціальну відповідальність за українця в Україні бере на себе насамперед держава, тоді як підприємство її не бере, а виконує її "більш ніж достатньо створенням робочого місця на підприємстві".

Водночас проти ухвалення закону різко виступила Юлія Тимошенко.

"Йдеться про те, що в колективній угоді все - факультатив, немає нічого обов'язкового: хоче роботодавець включати - включає, не хоче - не включає. Статус колективного договору знижується практично до нуля", - пояснила вона.

Тимошенко стверджує, що експертиза Міжнародної організації праці "каменя на камені не залишила від цього (законопроєкту)", а її керівник на онлайн-зустрічі з профспілками, роботодавцями та урядом "чітко сказав, що це неприйнятно".

Депутат Микола Бабенко зазначив, що цей закон став результатом серйозного компромісу як між профспілками, так і роботодавцями.

"Одним із основних принципів для досягнення цього компромісу стало те, що ми домовилися про те, що Верховна Рада збереже за первинними профспілковими організаціями 0,3% заробітної плати на оздоровлення працівників", - зазначив він.

Як заявило Мінекономіки, цей закон, який набуде чинності через шість місяців після завершення воєнного стану, відповідає положенням Європейської соціальної хартії, а також директивам №23 і №533 ЄС, і в процесі розроблення його було погоджено сторонами суспільного діалогу (профспілками і роботодавцями) та експертами Міжнародної організації праці.

Новий закон наблизить українське законодавство у сфері колективно-договірного регулювання трудових відносин до європейського.

"Наймані працівники та роботодавці отримають більш сучасні та дієві інструменти для соціального діалогу. Крім того, законодавчі новації надають нові можливості сторонам колективних угод щодо захисту своїх інтересів", - цитує відомство заступника міністра Тетяну Бережну.

Згідно з документом, передбачається розширення суб'єктного складу сторін колективних переговорів, що дасть змогу залучити до соціального діалогу й нові профспілки. Зокрема, на рівні галузей у колективних переговорах зможуть брати участь нерепрезентативні представники, які укладають угоди обмеженої дії.

Своєю чергою, на рівні підприємства, установи або організації право на укладення колективного договору матимуть без винятку працівники та роботодавці, зокрема фізособи.

Зазначається, що ухвалений закон також визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов'язаний ураховувати положення угод різного рівня (територіальної, галузевої, локальної тощо), а також встановлює взаємозв'язок між нормами колективних угод галузевого та територіального рівня.

Крім того, передбачено можливість призупинення та зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів - за згодою сторін та в разі настання форс-мажорних обставин (перелік яких зазначено в договорі).