Наразі невідомо, яким може бути результат обговорення лідерами Європейського Союзу в рамках неформального саміту заявки Києва на членство в Союзі.

Про це в середу в Брюсселі напередодні неформального саміту лідерів ЄС, що відбудеться 10-11 березня у Версалі (Франція), повідомив високопоставлений європейський дипломат.

Анонсуючи майбутній саміт, дипломат констатував, що українське питання обговорюватимуть першого дня зустрічі глав держав та урядів.

"Першого дня лідери обговорюватимуть Україну, енергетику та оборону. Другий день присвячений тому, що ми називаємо новою моделлю зростання інвестицій. Українське питання – це тема, якій лідери присвячують багато часу. Ми очікуємо суттєвого обговорення з різних аспектів – щодо ситуації на місцях, гуманітарного питання, зокрема ситуації з біженцями. Також ми розглядаємо додаткові санкції (для РФ), що буде частиною обговорення лідерами: ми працюємо над різними сферами, коли йдеться про торгівлю, про інші імена або про додаткові банки", - повідомив він.

За словами дипломата, один із головних пунктів обговорення – це процес розширення. "Частина лідерів хоче просуватися дуже швидко, решта – взяти дистанцію та провести обговорення на пізнішому етапі, чи Україні слід бути частиною Союзу", - сказав співрозмовник.

Говорячи про документ щодо України, який готують до затвердження лідерами, дипломат підтвердив, що у проєкті є такі слова, як "зміцнення зв'язків, збільшення партнерства", без згадки статті 49 Договору (право на членство). "Я думаю, що деякі країни на цьому етапі вважають, що це (згадка статті 49) заходить надто далеко, але ми маємо подивитися на динаміку обговорення", - вважає дипломат.

Відповідаючи на запитання агентства "Інтерфакс-Україна", чи зможуть лідери знайти спільну позицію щодо розгляду заявки України, він констатував, що всі лідери "згодні з тим, що ЄС є спільнотою цінностей, верховенства права та демократії". "Але ви знаєте, що питання розширення – це питання тривалого обговорення в ЄС. Візьміть Західні Балкани, які вже в процесі розширення. І вже деякі з них скаржаться, що це триває надто довго. Це також пов'язано з тим, що країни ЄС по-різному бачать процес розширення", - повторив він.

Говорячи про можливу прискорену процедуру для України, високопоставлений європеєць заявив, що вперше в історії "Рада діє так швидко, запитуючи думку Комісії". Для мене це вже швидкий трек. Якщо порівняти, якщо взяти чотири нещодавні випадки, Чорногорія направила заявку 15 грудня 2008 року, і Рада Комісії направила запит для підготовки думки 23 квітня 2009 року. Албанія направила заявку 24 квітня 2009 року, і лише 16 листопада 2009 року Рада запитала думку Комісії. Сербія – заявка 19 грудня 2009 року, запит – 25 жовтня 2010 року, Боснія – заявка 15 лютого 2016 року, запит думки 20 вересня 2016 року. Середній час займає сім-дев'ять місяців для передачі Радою до Європейської Комісії. У цьому випадку це було зроблено за тиждень. Яким буде результат обговорення (на майбутньому саміті) – побачимо", - додав він.

Дипломат підтвердив, що зараз також обговорюють можливість так званої Асоціації плюс. "Питання "Асоціації плюс" є частиною обговорення щодо того, як процес розширення може бути проведений, якщо ви подивитеся на Західні Балкани. Ідея полягає в тому, щоб працювати на зміцненні зв'язків з Україною – ми говоримо про інтеграцію в єдиний ринок, енергетичний ринок. Ці питання дуже конкретні. Вам відомо, що процес розширення може бути тривалим. У нас 88 тисяч сторінок законодавства, якому має відповідати країна-кандидат. Щоб із цим впоратися, потрібна сильна адміністрація, і це поза політичним питанням. Це також залежить від того, чого хочуть держави-члени", – пояснив він.