КС відмовив у відводі п'яти суддів при розгляді "мовного закону" і пішов на перерву
Конституційний суд України відмовив у задоволенні клопотання юриста партії "Свобода" Олега Бондарчука у відведенні п'яти суддів при розгляді питання про конституційність закону "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року № 5029-VI.
Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", після цього у засіданні було оголошено півгодинну перерву.
Як повідомлялося, конституційне подання 57 народних депутатів України щодо конституційності цього закону надійшло 10 липня 2014 року і було розглянуто колегією суддів КС, після чого 10 жовтня того ж року було відкрито провадження у справі про конституційність закону.
Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня 2012 року. 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.
Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
Угорська мова є регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдовська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також є регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
Водночас, 24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики", За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутатів з 334, зареєстрованих у залі. Це, зокрема, є підставою для влади Криму заявити про утиски прав російськомовного населення.
Натомість, на той час в. о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не набув чинності.
