Представники громадських організацій та уповноваженого Верховної Ради з прав людини вказують на неефективну політику держави щодо переселенців з Донецької та Луганської областей.

"Велика проблема в тому, що немає необхідної координації дії державних органів. Коли люди їдуть з небезпечних територій, вони не знають, куди звертатися, потрапивши в інші міста", - сказала на прес-конференції в п'ятницю в агентстві "Інтерфакс-Україна" представник громадської ініціативи "Схід" СОС Юлія Красильникова.

Вона зазначила, що зараз дуже складно просто виїхати з цих небезпечних районів, тому що на дорогах стоять блокпости, людям страшно виїжджати на особистому транспорті.. "Найбільш безпечний залізничний транспорт зараз, але не в усіх містах є залізничні станції і не скрізь вони працюють. Лише нещодавно держава почала вивозити людей з Краматорська і Слов'янська. У Луганській області таких вивезень немає взагалі, а залізничний вокзал Луганська, куди приїжджають люди з інших міст області, зараз переповнений", - наголосила Ю.Красильникова.

За її словами, державні координаційні центри в Харкові, Дніпропетровську та Києві, куди їдуть більшість переселенців, вже практично не приймають людей.

Представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ірина Кушнір зазначила, що ухвалений 19 червня парламентом закон, який надає переселенцям зі сходу статус так званого "вимушеного мігранта", гарантує, що держава надає тимчасове розселення для жителів Криму і Донбасу, і люди мають визначитися, чи потрібна їм така допомога.

Вона звернула увагу на те, що посвідчення "вимушеного мігранта", отримане після аналізу всіх необхідних документів та проходження процедур, є підставою для отримання допомоги, передбаченої законодавством.

І.Кушнір заявила, що в деяких областях спостерігається погана інформаційна політика стосовно переселенців, які не знають ні своїх прав, ні механізму їх реалізації. "Їм нічим не допомагають, весь тягар лягає на волонтерів. Як мінімум, це ті області, які межують з Донецькою і Луганською областями", - сказала вона.

Представник омбудсмена наголосила, що на вокзалах та інших таких об'єктах мають бути брошури на доступному для цих осіб мовою, в яких стисло, доступно і зрозуміло викладено всю необхідну інформація та вказані контакти відповідних органів.

У свою чергу голова правління Кримського правозахисного центру "Дія" Олександра Дворецька вказав на слабкість цього закону. Вона зазначила, що, згідно з ним, посвідчення вимушеного мігранта буде пізніше затверджено Кабінетом Міністрів, соціальна допомога та інші процедури будуть також потім затверджені. "Після ухвалення закону про окуповані території Кабміну дали 15 днів на створення необхідних документів, минуло майже три місяці з початку окупації, і документів, які стосуються прав людей, що переселилися з території Криму, досі немає", - пояснила вона.