Проект резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) про розмежування політичної та кримінальної відповідальності пропонує встановити, що в справах екс-прем'єра України Юлії Тимошенко та екс-міністра Юрія Луценка було порушено принципи розподілу кримінальної та політичної відповідальності.

Відповідний проект резолюції, підготовлений депутатом від Нідерландів Пітером Омтзігтом (Pieter Omtzigt), буде винесено на голосування в п'ятницю, 28 червня, у рамках літньої сесії ПАРЄ.

"Що стосується України, то кримінальні справи, порушені стосовно екс-прем'єра Юлії Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, призвели до різкої критики з боку міжнародного співтовариства. Асамблея глибоко стурбована зловживанням системою кримінального правосуддя країни для переслідування політичних опонентів. Асамблея вважає, що в обох випадках було порушено принципи розподілу політичної та кримінальної відповідальності", - йдеться в проекті.

Безпосередньо сам документ спрямований на гарантування політикам захисту від кримінального переслідування за політичні рішення. "Парламентська асамблея вважає, що демократія і верховенство права потребують того, щоб політики були надійно захищені від кримінального переслідування за свої політичні рішення. Політичні рішення підлягають політичній відповідальності, остаточне ж рішення належить виборцям", - зазначено в проекті резолюції.

У зв'язку з цим у проекті документа також рекомендується ґрунтувати відмінність між ухваленням політичних рішень і кримінальних дій або бездіяльності на національному конституційному та кримінальному праві, яке, у свою чергу, має додержуватися принципів, що відповідають висновкам Венеціанської комісії.

Ці принципи такі: кримінальні справи не повинні використовуватися для покарання за політичні помилки або розбіжності, те, що політики мають нести відповідальність за звичайні кримінальні дії так само, як і звичайні громадяни. Крім того, основні національні правила про кримінальну відповідальність міністрів мають відповідати і статті 7 Європейської конвенції про права людини, і іншим вимогам, заснованим на принципі верховенства права, зокрема правової визначеності, передбачуваності, ясності, пропорційності та рівного поводження.

У проекті резолюції наголошується на тому, що "широкі та розпливчаті положення національного кримінального права про "зловживання службовим становищем" можуть бути проблематичними і щодо статті 7 Конвенції, і щодо інших основних вимог в умовах верховенства права, також вони можуть бути особливо уразливі для політичного зловживання".

У ПАРЄ вважають, що політиків, як правило, мають притягувати до кримінальної відповідальності за "дії або бездіяльність, вчинені під час виконання службових обов'язків, якщо вони діють з метою особистого збагачення або порушують основні права інших осіб".

"Що стосується процедури, то за умови, що звинувачення, висунені на адресу політиків, мають "кримінальний" характер, відповідно до статті 6 Конвенції мають застосовуватися ті самі вимоги щодо справедливого судового розгляду, як до звичайних кримінальних процедур, так і до спеціальних процедур імпічменту, які існують у низці держав-членів Ради Європи", - стверджується в проекті резолюції.

Крім того, спеціальні правила для імпічменту міністрів не повинні порушувати основні принципи верховенства права.

У висновку сказано, що асамблея запрошує законодавчі органи тих держав-членів, чиє кримінальне законодавство, "як і раніше, містить широке зловживання службовим становищем, розглянути питання про скасування або зміну таких положень із метою обмеження сфери їх застосування відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії".

Крім того, ПАРЄ "запрошує компетентну владу тих держав-членів, конституції яких передбачають спеціальні процедури імпічменту за кримінальну відповідальність міністрів, гарантувати їх тлумачення і застосування з усією обережністю та суворістю, рекомендованою Венеціанською комісією".

В останньому абзаці міститься заклик до української влади вжити конкретних заходів для забезпечення ефективної незалежності судової влади, зокрема, шляхом виконання відповідних рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи та якнайшвидшого виконання в повному обсязі відповідних рішень Європейського суду з прав людини.