Апеляційний господарський суд Києва призупинив провадження з розгляду апеляції про виплату українським урядом боргу корпорації "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ) перед Міністерством оборони Російської Федерації у зв'язку з розслідуванням Службою безпеки України (СБУ) аналогічної кримінальної справи.

Відповідне рішення на засіданні в понеділок оголосив головуючий суддя Віктор Шапран. Рішення прийнято у зв'язку з відповідним клопотанням Кабінету Міністрів, що надійшло до суду 19 жовтня.

За словами представника Кабміну Андрія Богдана, слідчий відділ СБУ розслідує кримінальну справу, і предмет позову в господарській справі аналогічний суті кримінальної справи. За його словами, для всебічного розгляду справи необхідним є отримання інформації від СБУ про стан розгляду цієї справи, а Апеляційний господарський суд Києва має призупинити провадження для з'ясування всіх обставин.

"Направити Службі безпеки України матеріали господарської справи... Зупинити апеляційне провадження у справі", - сказав головуючий суддя В.Шапран, оголошуючи рішення щодо клопотання.

Він наголосив, що це рішення може бути оскаржено у Вищому господарському суді.

Коментуючи це рішення, представник Кабміну А.Богдан повідомив журналістам, що копії матеріалів господарської справи будуть у матеріалах кримінальної справи, яка перебуває у провадженні СБУ. "Розгляд апеляції зупинено на якийсь час, доки в кримінальній справі не буде з'ясовано всі обставини", - сказав він.

"Суд обов'язково повернеться до розгляду вже після того, як слідство встановить усі обставини надання держгарантій Міноборони РФ та взагалі існування цих держгарантій", - додав А.Богдан.

Представники Міністерства оборони Російської Федерації утрималися від коментарів із цього приводу.

Як повідомлялося, Міноборони РФ звернулося до Госпсуду Києва з позовом про виплату урядом України 3 млрд 239,45 млн грн у справі корпорації "ЄЕСУ". Російська сторона висунула вимогу залучити як відповідача, окрім Кабміну України, Держказначейство. ЄЕСУ в справі фігурує як третя особи. Зазначений борг, як стверджує позивач, виник наприкінці 1990-х років, коли ЄЕСУ на чолі Юлією Тимошенко не виконала гарантованої урядом України на чолі з Павлом Лазаренком угоди 1997 року щодо постачання корпорацією "ЄЕСУ" продукції для потреб російського оборонного відомства.

Представник корпорації "ЄЕСУ" в суді заявив, що листи П.Лазаренка юридично не є держгарантією, а ЄЕСУ виконати постачання в повному обсязі перешкодив тиск із боку державних органів України. Представники уряду України на засіданні суду вказували на закінчення терміну позовної давності, а також стверджували, що ніяких держгарантій щодо зобов'язань ЄЕСУ не було.

19 вересня поточного року Госпсуд Києва частково задовольнив позов Міноборони РФ щодо боргу ЄЕСУ, зобов'язавши Україну виплатити російській стороні 3 млрд 113 млн 53 тис. 506 грн. 25 вересня представник Кабінету Міністрів України оскаржив це судове рішення. Також апеляції на це рішення подали Держказначейство та ЄЕСУ. Скарги об'єднано в одне провадження.

Печерський районний суд Києва 11 жовтня 2011 року засудив Ю.Тимошенко до семи років позбавлення волі за перевищення повноважень під час підписання газових контрактів із Росією у 2009 році.

Вона відбуває покарання в Качанівській колонії в Харкові. Нині проходить курс лікування в одній із харківських лікарень.

У Харкові відбуваються судові засідання ще за одним обвинуваченням, інкримінованим Ю.Тимошенко, яке стосується діяльності корпорації "Єдині енергетичні системи України". На цих засіданнях Ю.Тимошенко не є присутньою. Засідання відкладають через стан здоров'я екс-прем'єра. Брати участь у засіданнях суду в режимі відеоконференції Ю.Тимошенко категорично відмовляється.

Чергове засідання призначено на 13 листопада. Ю.Тимошенко обвинувачують за п'ятьма епізодами: організація заволодіння державними коштами в особливо великому розмірі в період 1997-1998 рр. шляхом незаконного отримання податку на додану вартість (ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК), замах на заволодіння державними коштами в особливо великому розмірі в період 1997-1998 рр. шляхом незаконного отримання податку на додану вартість (ч. 3 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК), несплата податку з підприємства ЄЕСУ (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК), несплата прибуткового податку, (ч. 3 ст. 212 КК), скоєння злочину шляхом службового підроблення (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК).