Місто Суджа в Курській області РФ із середини серпня контролюють Збройні сили України, які намагаються власними силами відновити водо- й електропостачання для місцевого населення, а також допомагають забезпечувати людей їжею, водою та ліками.

Кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна" побувала в Суджі. Візит до міста відбувався за повного супроводу українських військових, оскільки населений пункт перебуває під постійними ворожими обстрілами, а в небі весь час літають російські дрони. На момент нашого перебування в місті було чути звуки керованих авіабомб, пересуватися доводилось максимально швидко з міркувань безпеки, тож просто прогулятися містом не вийде. У ЗСУ зазначили, що на землі багато нерозірваних снарядів, тому ходити без супроводу дуже небезпечно й треба дотримуватися меж певних ділянок.

Утім, Суджа не має вигляду знищеного чи зруйнованого міста. Проходячи вулицями населеного пункту, можна побачити пошкоджені обстрілами будівлі, автомобілі й повалені дерева. Військовослужбовці України іронічно розповідають про пам'ятник Леніну в центрі міста, який російський FPV-дрон збив з постаменту.

Суджа - невелике російське місто, розташоване за 105 км від Курська і за 9 км від кордону з Україною. Згідно з інформацією з відкритих джерел, чисельність населення на 2024 рік становила майже 5 тис. людей. 14 серпня 2024 р. Збройні сили України зайняли Суджу. Того самого дня автомобілі з гуманітарною допомогою в'їхали з України в російське місто. Із 15 серпня в населеному пункті діє українська військова комендатура.

"Українські військові намагаються всіляко допомагати мирному населенню. Хочу підкреслити, що навіть силами наших військовослужбовців відновлюється водопровід і водопостачання", - розповів начальник відділу комунікацій Командування Сил територіальної оборони ЗСУ полковник Олексій Дмитрашківський.

Місцеві жителі наразі найбільше скаржаться на відсутність зв'язку в місті, тож зв'язатися з родичами вони поки що не можуть. Мешканці Суджі, яких нам вдалося зустріти, кажуть, що їм доводиться жити зараз у підвалах, але їм регулярно доставляють їжу й воду українські військові. Крім того, у Суджі розпочали прийом українські військові медики. Місцевий житель Олег розповів, що з доступом до ліків проблем немає, і ЗСУ надають допомогу.

"Уже відкрито медичний пункт, до якого можуть звертатися місцеві жителі. Щодня відбуваються обходи людей з інвалідністю й тих, хто не має можливості пересуватися. Зараз також вирішується питання, щоб перемістити їх ближче до медичного пункту, щоб була можливість надавати людям кваліфіковану медичну допомогу", - повідомив полковник Дмитрашківський.

Утім, інформація щодо точної кількості людей у місті ще уточнюється. Визначити, скільки цивільних у населеному пункті, важко через безпекову ситуацію і те, що люди перебувають у підвалах й укриттях. У ЗСУ зазначають, що кількість людей буде з'ясовано незабаром.

Дмитрашківський наголосив, що наразі відбувається цивільно-військова співпраця, і українські військовослужбовці об'їжджають усі населені пункти, які перебувають під контролем України, для встановлення ситуації там, кількості людей і потреб.

"Дуже велика проблема з домашньою худобою, якої багато, що потребує вирішення. Тож це також, думаю, буде скоро вирішено", - додали в Силах оборони України.

Місцеві жителі Суджі кажуть, що російська влада ні про що їх не поінформувала, і їм не повідомили заздалегідь ні про можливу загрозливу ситуацію в місті, ні про варіанти евакуації.

"Ні, нас ніхто не попередив. Але будинок мій був розбомблений учора, поки ми були тут у сховищі. Чому наша влада нічого не може зробити?", - сказала мешканка Зоя.

"Війна має закінчитися, давайте об'єднаємося і будемо в дружбі жити", - закликала вона й додала, що молоде покоління, як її онучка, "проти війни".

Інша цивільна, Катерина, каже, що з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну війна ніяк не була помітна в російській Суджі.

"Я навіть не думала про це. Як далі? Буду помаленьку жити", - сказала вона, наголосивши, що "головне, щоб була вода, світло, газ".

Під час бесіди Катерина розповіла, що має сестру під Харковом, але вони не спілкуються через війну. "Контакт не підтримуємо. Каже, що це я в усьому винна", - розповідає Катерина.

Як вважають жінки, "невідомо, хто винен у війні - політика призвела до цього".

Цивільний Олег розповів, що був на роботі, коли українські війська зайшли в місто, і непокоїться, що після цього не мав зв'язку зі своїми батьками. У бесіді він розповів, що до 2013 року їздив в українські Суми, "адже це зовсім поруч, усе дешевше було".

Мешканка Людмила також розповіла, що часто бувала в Сумах і що "всі добре спілкувалися", а також заявила про повну непідтримку Путіна.

Ще один житель Суджі, також Олег, відповідаючи на запитання про ставлення до Путіна, сказав: "Ви ще мене спитайте, що я думаю про Сталіна. Колись він був нормальний. Просто треба вчасно йти". Говорячи про обстановку в місті, він розповів, що вже відкрилися деякі магазини, і є можливість дещо купити, зокрема для тварин.

"Який вихід із ситуації? Я не знаю, я не політик. Ви ж розумієте, що маленька людина нічого не може. Але, звісно, хотілося б миру", - додав цивільний.

Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук напередодні заявила, що РФ не зверталася ні до України, ні до Червоного Хреста для організації гуманітарного коридору з Курської області.

У Силах оборони також наголошують, що гуманітарні коридори - це державне питання, і "коли буде ухвалено відповідне рішення, то людям повідомлять".

"Евакуація людини, згідно з міжнародним гуманітарним правом, має відбуватися в той бік, куди вона хоче. Утім, ми не впевнені, що українці готові приймати російських мирних жителів на своїй території", - додає полковник Дмитрашківський.

Однак він наголосив, що Збройні сили України роблять усе можливе для того, щоб не порушувати Міжнародне гуманітарне право, на противагу російським окупаційним військам, які вчиняють воєнні злочини в Україні.

Фото Валерії Прощенко