Реалізація закону про заборону діяльності релігійних організацій, афілійованих із Російською православною церквою (РПЦ), спрямована на демонтаж структури Московського патріархату в Україні, і 8 тис. судових позовів для ліквідації парафій Української православної церкви (Московського патріархату) подавати не планують, зазначає голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

За його словами, хоч об'єднання УПЦ (МП) і не є юридичною особою, але воно є релігійним центром. "Звісно, позов, якщо УПЦ не виходить зі складу РПЦ, спочатку подається проти Київської митрополії (УПЦ (МП) - ІФ-У). Для того, щоб зупинити діяльність Київської митрополії, необхідно зупинити діяльність тих релігійних організацій, які вона зареєструвала", - розповів Єленський журналістам у середу в Києві.

За його словами, не йдеться про те, щоб закрити релігійні громади в кожному конкретному населеному пункті, а про те, щоб демонтувати структури Московського патріархату в Україні. Єленський наголосив, що 8 тис. судів не буде, відповідаючи на запитання, чи не ускладнить процес реалізації закону велика кількість позовів.

Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив, що церква в будь-якому населеному пункті не є ціллю ухваленого закону і не є головним осередком зв'язків із РФ.

"Очевидно, що зв'язки зосереджені нагорі. Головний центр зосередження зв'язків і практичної реалізації - це вищі щаблі ієрархії. Ніколи не планувалося подавати через дев'ять місяців вісім тисяч позовів... Розстановку всіх крапок над "і" потрібно починати там, де зосереджена влада в цій церкві, - нагорі і рухатися вниз", - сказав Потураєв.

Як повідомлялося, 20 серпня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ (№8371 "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій"). Закон набирає чинності через 30 днів після публікації, окрім двох положень: наступного дня після публікації Кабінет Міністрів розпочинає підготовку підзаконних актів і через дев'ять місяців набирає чинності норма законопроєкту, яка дає змогу Державній службі з питань етнополітики та свободи совісті звертатися до суду з позовом про припинення діяльності релігійної організації, якщо служба встановила зв'язок її з РПЦ (Російською православною церквою) країни-агресора.