Антикорупційна стратегія НАЗК потребує відкритого та прозорого узгодження з громадськістю - Національна асоціація лобістів України
Антикорупційна стратегія НАЗК на 2026-2030 роки потребує більш відкритого обговорення та прозорого узгодження з громадськістю, вважає антикорупційний уповноважений Національної асоціації лобістів України, член Опікунської ради Яна Цимбаленко.
"Формування Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки — це процес, який має бути максимально відкритим, адже стосується правил, що визначають етичну поведінку посадових осіб, запобігання конфлікту інтересів та стандарти прозорості держави. Однак аналіз доступної інформації нам показує, що публічне обговорення підрозділу 1.5 Антикорупційної стратегії відбулося з численними порушеннями принципів відкритості та підзвітності", — сказала вона агентству "Інтерфакс-Україна".
Цимбаленко зазначила, що попри оприлюднення тексту стратегії, підготовленого НАЗК, "немає доказів повноцінного та якісного проведення консультацій, що ставить під сумнів легітимність усього процесу".
"Зокрема, немає звітів про результати обговорення, не подано реєстру пропозицій від громадськості, а оновлені редакції документа на основі можливих зауважень — не оприлюднені. Відсутність будь-яких записів чи фіксацій обговорення суперечить загальним стандартам відкритості, які держава декларує", — сказала вона.
Експерт нагадала, що у відкритому доступі поширюється "Графік громадських обговорень", згідно з яким засідання нібито відбулося 24 жовтня 2025 року, проте, за її словами, жодних офіційних анонсів цього заходу не було, не визначено коло запрошених стейкхолдерів, не оприлюднено списків учасників чи експертів, а також не відомо, хто саме готував матеріали до обговорення.
"Особливо показовим є те, що, попри назву підрозділу, питання лобіювання взагалі не стали предметом дискусії. Це створює додаткові сумніви в якості та повноті проведених консультацій, а також у відповідності процесу вимогам законодавства про формування державної антикорупційної політики", - сказала вона, зазначивши, що презентування ключових напрацювань доручили виключно представникам НАЗК без залучення незалежних експертів, представників професійних спільнот чи громадськості.
"Презентація стосувалася переважно технічних аспектів, водночас ключова частина що стосується регулювання лобіювання у програмі взагалі відсутня. Жоден зі спікерів не був заявлений як фахівець із питань лобізму, і відповідні теми не були включені у зміст презентацій. Це означає, що одна з найбільш чутливих і дискусійних тем майбутньої Антикорупційної стратегії навіть не була винесена на публічне обговорення", — сказала вона.
За словами Цимбаленко "захід (презентація стратегії – ІФ-У) мав радше вигляд короткої внутрішньої презентації позиції НАЗК, а не повноцінної консультації, передбаченої принципами прозорої нормотворчості".
"Неприпустимим виглядає й ігнорування НАЗК пропозицій від професійних асоціацій, що спеціалізуються на лобізмі. Зокрема, Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) неодноразово зверталася до НАЗК із пропозицією спільної роботи над становленням інституту лобіювання в державі. Відсутність будь-якої відповіді від НАЗК не лише свідчить про нехтування інтересами професійної спільноти, але й формує серйозний репутаційний ризик для органу, що декларує відкритість, підзвітність та доброчесність", - сказала вона.
"У сучасних демократичних практиках лобізм розглядається як інструмент запобігання політичній корупції. Він дозволяє вивести вплив на державні рішення з тіні та забезпечити його прозорість і підзвітність. Об’єднання цієї теми з несуміжними блоками створює ризик її спрощеного трактування або формального підходу до важливої проблематики, що може знецінити потенціал лобіювання як механізму антикорупційної спроможності держави", - сказала вона.
