ФДМ просить розслідувати саботаж рішення уряду про передання Фонду об'єктів
Міністерства та відомства до кінця 2020 року передали Фонду держмайна (ФДМ) на приватизацію лише чотири об'єкти з 201, який вони мали передати відповідно до ухваленого в серпні того самого року рішення уряду, повідомив голова ФДМ Дмитро Сенниченко в інтерв'ю агентству "Інтерфакс -Україна".
"Це називається невиконанням рішень уряду. Ми попросили знайти тих, хто це рішення саботує, і покарати. Якщо немає покарання, то навіщо виконувати рішення Кабінету Міністрів?" – наголосив він.
Сенниченко додав, що попередній уряд прем'єра Олексія Гончарука в грудні 2019 року ухвалив рішення про передання на приватизацію 530 підприємств, і за рік Фонду передали 410. "Бо міністр сказав заступнику, той - держсекретареві, далі сказали завгоспу, а завгосп думає - послухайте, курорт нам самим потрібен, тому дамо Фонду всілякий мотлох", - пояснив голова ФДМ такий показник.
За його словами, 191 із цих 410 підприємств є "привидами": не функціонують, не звітують або ж із ними відсутній будь-який зв'язок, ще 103 перебувають у процесі ліквідації або банкрутства, 76 - збиткові або їхні борги перевищують суму активів, і тільки 40 - прибуткові.
Сенниченко нагадав, що з 2017 року діє постанова Кабміну про те, щоб Мінекономіки завершило процедуру "тріажу": розділило всі держпідприємства на стратегічні (їх не можна приватизувати, вони забезпечують виконання державою своїх функцій) та інші, які можна продавати, передавати в концесію або ліквідувати.
"Ми опрацювали критерії, USAID - правила. Але не тут то було. Держава все ще керує великою кількістю суб'єктів господарювання і намагається конкурувати з приватними власниками у виробництві солі, кукурудзи та борошна або управління готелями", - констатував голова Фонду поточний стан. Він зазначив, що президент Володимир Зеленський і прем'єр Денис Шмигаль підтримують цю реформу, однак її гальмують на нижніх рівнях у міністерствах і відомствах.
Як приклад він навів ДП "Преса України" - столичне підприємство на проспекті Перемоги, яке в детальному плані території Києва вже має призначення під житлову забудову площею 250 тис. кв. м. "Там є один корпус, де поки що містяться декілька друкарських верстатів, що здійснюють друк, але нічого державно значущого. Отже, яке рішення є логічним? Взяти ці верстати, перенести їх в інше місце, щоб вони друкували, а територію з будівлею виставити на аукціон і, повірте, це будуть мільярди гривень", - представив свій план Сенниченко.
Сенниченко також закликав до швидкого ухвалення нового списку об'єктів, заборонених до приватизації, оскільки до Конституційного Суду подано подання від депутатів на чолі з Юлією Тимошенко, щоб визнати неконституційним закон, ухвалений восени 2019 року про скасування списку з 1 400 об'єктів, заборонених до приватизації. "Якщо Верховна Рада не встигне ухвалити новий список заборон, то Конституційний Суд може визнати цей закон неконституційним і взагалі відкотити цю реформу назад. І тоді виникне правовий колапс, оскільки деякі об'єкти з переліку 1 400 вже встигли знайти свого щасливого власника", - пояснив голова Фонду.
За його словами, новий проект такого списку від нинішнього уряду передбачає 659 об'єктів, хоча у попереднього уряду їх було майже 200. Одна з причин - до нового переліку додали навіть ті об'єкти, які законом про приватизацію і так заборонені до продажу - ліси, лісгоспи або заклади культури.
Сенниченко уточнив, що загалом нині налічується приблизно 3 600 державних підприємств, тоді як, для порівняння, у Швеції, Канаді, Польщі - від 46 до 55.
Він додав, що за оцінками Фонду від 1 200 до 1 500 держкомпаній із 3 600 доведеться ліквідувати з огляду на їх нинішнє жалюгідне становище, тому ФДМ разом із народними депутатами наразі працює над удосконаленням закону про банкрутство для забезпечення ресурсної його бази і зняття всіх штучних перешкод.
Повністю інтерв'ю з головою ФДМ Дмитром Сенниченком читайте на сайті агентства "Інтерфакс-Україна" www.interfax.com.ua
