Бізнесмен Олег Бахматюк вважає, що дешеве довге фінансування з боку держави є запорукою економічного розвитку України і, відповідно, важливим фактором у боротьбі з трудовою міграцією, тоді як перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов вважає це недоцільним.

"Я противник дотацій. Створіть нам умови і плавні переходи. Ми готові до конкуренції, але тільки на рівних умовах. Спрямуєйте кошти замість дотацій на відсотки. Дайте нам кредити на 30 років під 1%. Дайте нам ті стимули, які є в інших країнах. Глобалізація світу неминуча, але давайте змінимо стратегію відсторонення політики від реальної економіки", - сказав Бахматюк під час дискусії на тему зростання трудової міграції, організованої Європейською Бізнес Асоціацією у Києві в четвер.

У свою чергу заступник голови МЕРТ вважає дешеве фінансування з боку держави недоцільним.

"Я категорично не погоджуюся, що держава може забезпечити якісь дешеві кошти. Держава забезпечувала багато років дешеві ресурси, тепер у нас 60% кредитного портфеля в банках не обслуговується. Хтось цей дешевий ресурс отримав, але він чомусь не пішов у відчутне зростання ВВП. Ресурс буде таким, який забезпечується комбінацією ризиків і можливостей в Україні. Якщо банки не можуть стягнути з позичальників кредитів, якщо через суди можна виводити заставу, матимемо те, що є. Хороший позичальник платитиме і за себе, і за того хлопця", - сказав Нефьодов.

Водночас він зазначив, що держава може і повинна підтримувати малий і середній бізнес, зокрема й аграрний, проте сама ідея протекціонізму в Україні "досить дивна", оскільки розвинені країни можуть надати своїм виробникам набагато більшу підтримку.

"У нашій ситуації дуже вигідний відкритий ринок і глобалізація", - вважає Нефьодов.

Олег Бахматюк у свою чергу заявив, що деякі галузі аграрного бізнесу є швидше збитковими соціальними проектами, і без держпідтримки бізнес буде змушений їх поетапно закривати.

Бізнесмен зазначив, що штат співробітників його агрохолдингу останніми роками скоротився з 32 тис. до 27 тис. ос., що частково пов'язано з оптимізацією, частково - з еміграцією, середня зарплата в холдингу за останні два роки зросла на 90%.

"Ми зіткнулися з тим, що втрачаємо ядро компанії - це люди зі спеціальною технічною освітою (механізатори, комбайнери й ін.), які легко адаптуються до середовища тієї самої Польщі", - сказав Бахматюк.

Він додав, що ситуація ускладнюватиметься без економічного розвитку і лобізму української продукції на зовнішніх ринках.

На думку Нефьодова, важливим фактором для стримування міграції є соціальна інфраструктура - дороги, медицина, освіта, безпека.

"Ми можемо досягти кращих показників завдяки перерозподілу ресурсів у рамках децентралізації. Ми рухаємося в правильному напрямі, однак це потребуватиме тривалого часу. Другий фактор - це питання безпеки і довіри (до влади і суду - ІФ). Тут у нас "вузьке місце", - сказав Нефьодов.

Згідно з опитуванням "Барометр щастя", проведеним ЄБА, рівень щастя зріс до 2,61 з 5 балів (+0,14 пункту до минулорічного показника). Найбільше респонденти стурбовані безпекою (2,11 з 5), екологією (2,2), правами людини, охороною здоров'я (по 2,39) і рівнем доходів (2,51). Найвище вони оцінили соціальне життя і дозвілля (3,24) та поточну роботу (3,32).

В опитуванні взяли участь 1118 осіб, 80% з яких живуть у Києві, переважно вони є офісними працівниками віком 26-40 років.