Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) презентувала Раді з фінансової стабільності (РФС) на виконання вимог Меморандуму з МВФ модель розподілу з Національним банком України ролей і обов’язків для регулювання ринку віртуальних активів.

"Повноваження НКЦПФР: ⁠нагляд щодо емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів усіх токенів, окрім ЕМТ (токени електронних грошей)… Повноваження НБУ: ⁠нагляд щодо емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів EMT", – описала Комісія в пресрелізі ключову пропозицію.

Згідно із нею, НКЦПФР також проводитиме ⁠авторизацію та нагляд за здійсненням діяльності емітентами ART (токенів, прив’язані до активів), постачальниками послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, окрім послуг обміну віртуальних активів на гроші, а також займатиметься протидією зловживанням щодо усіх токенів, окрім ЕМТ.

В свою чергу на НБУ, на погляд Комісії, варто покласти ⁠авторизацію та нагляд за здійсненням діяльності емітентами ЕМТ та за постачальниками послуг з обміну віртуальних активів на гроші, а також ⁠протидію зловживанням щодо EMT.

НКЦПФР зазначила, що така модель розроблена на основі аналізу досвіду ЄС за стандартами MICA та попередньо презентована місії МВФ.

"Члени РФС погодилися з необхідністю подальшого глибшого опрацювання зазначеного питання із урахуванням моделі регулювання, що має бути підготовлена спільно Національним банком і НКЦПФР", – у свою чергу вказало Міністерство фінансів у власному прес-релізі за результатами засідання РФС.

Голова профільного парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на форумі Асоціації українських банків цього тижня в Києві повідомив, що законопроєкт про віртуальні активи може бути внесений в Раду у першій половині квітня.

"Законопроєкт складний тим, що ми робимо це вперше, і ризик помилок є дуже високий. Закон складний і в частині податковій, і в частині основного закону", – сказав він.

Гетманцев відзначив, що особисто він схильний до рішення, щоб регулятором цього ринку був Національний банк.

"Інституційно спроможна інституція, яка довела неодноразово свою ефективність і професійність прийняття рішень. Але точно не Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Це, на жаль, негативний приклад регулятора", – пояснив він свою думку.

За словами голови комітету, якщо регулятором буде Національний банк, то він міг би отримати ширші повноваження на рівні закону для регулювання ринку своїми підзаконними актами.