Відкрите звернення колишнього власника ресторану "Старий Вертеп" у місті Переяслав Київської області Світлани Тимченко.

Що насправді загрожує інтересам держави і суспільства стало зрозуміло в день, коли російські найманці підступно вдерлися в Україну, вбиваючи невинних та знищуючи все навколо себе.

Чи існують інші загрози? Виявляється, що для декотрих працівників прокуратури та правоохоронних органів існують. Щоправда, вони існують в їх уяві та у невиправданому бажанні встановити нові "правила" щодо контролю за оборотом коштів державного бюджету.

Це може стати можливим, наприклад, якщо якийсь із судів ухвалить незаконне рішення, яке покладе початок незаконній судовій практиці.

Саме такі події відбуваються зараз у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області.

Так, у вказаному суді на 20 травня цього року призначено судове слухання за позовом прокуратури Київської області до фізичної особи, яка ще у 2018 році продала свою власність, зокрема приміщення колишнього ресторану "Старий Вертеп" та земельну ділянку своєму сусіду, Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав". Сторонами договору є фізична особа та НІЕЗ "Переяслав". Позов подано прокуратурою в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики України і НІЕЗ "Переяслав".

Суть позову полягає в тому, що, на думку прокуратури, при укладенні угод відбулося недодержання вимоги щодо відповідності правочинів інтересам держави і суспільства… Аргументи прокуратури такі, що оспорювані правочини укладено з порушенням законодавства щодо визначення ринкової оцінки та її рецензування, що було порушено порядок проведення процедури державних закупівель та укладення договору.

По-перше, Міністерство культури та інформаційної політики України не сторона в договорі. Міністерство у встановленому законом порядку погодило фінансування і проект підготовленої угоди та виділило кошти на придбання нерухомості, відповідно, не може бути відповідачем у справі.

По-друге, при закупівлі за кошти державного бюджету землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на них, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на таке нерухоме майно.

По-третє, відповідно до вимог ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Оспорювані угоди не підпадають під вимоги законів про застосування ціни, тарифів, ставок тощо, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Прокуратура намагається встановити новий принцип визначення ціни в договорі – на їх думку ціну в договорі сторони повинні визначати не своєю домовленістю, а на підставі звітів оцінювачів, які подаються нотаріусам для цілей оподаткування. Тим самим прокуратура додатково намагається встановити зобов’язання для нотаріусів контролювати ціну у договорі під час їх посвідчення!

Зрозуміло, що звіти суб’єктів оціночної діяльності, які зареєстровані в Єдиній базі даних звітів про оцінку, використовуються виключно для цілей оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна. Це прямо передбачено ст. 172 Податкового кодексу України, ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" і п. 1 Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом ФДМУ від 17.05.2018 р. № 658.

Позиція прокуратури така, що договори купівлі-продажу, наче б то, містили завідомо неправдиві відомості, зокрема "значно завищену" ціну, яку продавець в односторонньому порядку якимось чином без згоди іншої сторони "умисно" вніс до договору… Потім продавець підписавши, "сфальсифікував" ці договори "надавши своїм підписом юридичного значення вказаному офіційному документу"… Нотаріусом, на думку прокуратури, не дотримано вимоги щодо перевірки "ринкової вартості" спірного нерухомого майна та безпідставно «визначено» ціну у договорі.

Варто нагадати, що стаття Цивільного кодексу України щодо правових наслідків вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства вказує, що для продавця наслідком визнання такого правочину недійсним є встановлення судом зобов’язання повернути іншій стороні все одержане, а майно продавцю вже не повертається.

Це спроба рейдерства і конфіскації під прикриттям "захисту" інтересів держави та суспільства.

Запрошуємо представників преси та небайдужих на "історичне" засідання суду, яке відбудеться 20 травня 2022 року о 14-00 у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області за адресою 08400, Київська обл., місто Переяслав, вул. Хмельницького Богдана, будинок 65.