В Україні 70% громадян підтримують зовнішню політику керівництва держави, не підтримують 17%, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 19 до 25 січня, які було презентовано на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

Водночас зазначається, що така підтримка поступово знижується: у серпні 2023 року зовнішню політику української влади підтримували 74%, не підтримували 14% опитаних.

Підтримує зовнішню політику керівництва України переважна більшість жителів усіх макрорегіонів (від 67% жителів заходу до 76,5% жителів півдня країни).

Серед тих, хто довіряє президенту України Володимиру Зеленському, підтримують зовнішню політику керівництва України 82%, тоді як серед тих, хто не довіряє, лише 41%.

Респонденти оцінили ефективність міжнародної допомоги українським біженцям за п'ятибальною шкалою в середньому в 3,9 бала, фінансову допомогу - в 3,8 бала, військову допомогу, політичну солідарність і підтримку України на міжнародних майданчиках - у 3,7 бала.

Нижче оцінюється ефективність сприяння відновленню зруйнованих об'єктів в Україні (3,3 бала), сприяння здійсненню реформ в Україні (3,2 бала), найнижча - ефективність санкцій проти країни-агресора (3,0 бала).

Порівняно з липнем 2023 року дещо зросла оцінка ефективності політичної солідарності та підтримки України на міжнародних майданчиках (з 3,5 до 3,7 бала), сприяння відновленню зруйнованих об'єктів в Україні (з 2,9 до 3,3 бала), сприяння здійсненню реформ в Україні (з 2,9 до 3,2 бала).

Оцінюючи негативний вплив зовнішніх подій і процесів на Україну, у 4,3 бала було оцінено блокування макрофінансової допомоги ЄС і загалом процесу євроінтеграції України з боку Угорщини, а також загострення внутрішньополітичного протистояння у США, що гальмує військово-фінансову підтримку України.

Негативний вплив неспроможності глобальних і регіональних безпекових структур запобігти ескалації конфліктів на світовій арені, зокрема зупинити агресію РФ, оцінюється у 4,2 бала, негативний вплив погіршення політичної, соціально-економічної ситуації в Європі, посилення "втоми" від війни в Україні, поляризація світової спільноти, поглиблення глобального протистояння демократичного світу й табору авторитарних держав (зокрема зміцнення партнерства РФ, КНР, Ірану, КНДР) - у 4,1 бала.

Вплив ескалації війни на Близькому Сході (бойові дії Ізраїлю проти ХАМАСу, військова операція країн Заходу в Ємені) здобув оцінку в 3,9 бала, вплив довготривалого протистояння США-Китай, що набуває ознак системної кризи та охоплює різні регіони світу, можливості конфлікту довкола Тайваню - у 3,8 бала.

Дослідження відбувалося в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Опитування здійснено методом face-to-face серед 2000 повнолітніх респондентів на підконтрольних уряду територіях, де не ведуться бойові дії. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Можливі додаткові систематичні відхилення вибірки, зокрема, через евакуацію громадян.