Громадська організація "Антикорупційний штаб" презентувала Дорожню карту відновлення регіонів, що містить сім найнагальніших проблем відновлення, а також шляхи їх розв’язання.

"Держава і влада на місцях почали відновлювати пошкоджені об'єкти, що забезпечують життєдіяльність країни, вже навесні 2022 року. Ми як громадська організація разом із нашими партнерами моніторимо прозорість і відкритість цих процесів, оскільки це прототип майбутньої "великої відбудови". Разом із нашими партнерами, десятьма громадськими об'єднаннями, провели дослідження і на його основі виокремили сім головних проблем, що можуть стати перешкодою для відбудови в подальшому й на які вже зараз шукають рішення", - розповів під час пресконференції в "Інтерфакс-Україна" 16 листопада голова правління ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик.

Громадськість й органи виконавчої влади вважають викликами дефіцит кваліфікованих кадрів; відсутність стандартизованої та систематизованої інформації про залучення інвестицій; пріоритизацію; прозорість, підзвітність, унормування та цифровізацію процесу відбудови; завищення цін і зловживання під час тендерів; знесення пошкоджених будинків на дороговартісній землі на сумнівних правових підставах; значне зниження фінансування відбудови на 2024 рік.

Процес відновлення експерти вивчили на прикладі трьох областей: Житомирської, Харківської та Запорізької. На частину викликів уже напрацьовано рішення. Зокрема, питання, яке непокоїть громадськість і донорів, - це прозорість, підзвітність і цифровізація процесу.

"Маємо відповідь на цей виклик - це система DREAM. Вона вже працює, доступний модуль аналітики. І ми вже маємо перший виклик - наповнення системи якісною інформацією. Коли йдеться про запобігання корупції, впровадження цифрових інструментів і пріоритизацію, цей інструмент, DREAM, не спрацює, якщо в нас не буде зобов'язання використовувати цю систему для всіх об'єктів відновлення, на всіх рівнях. Готуємо відповідні законодавчі ініціативи й сподіваємося, що вони знайдуть підтримку в парламенті", - повідомила заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.

У Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України одним з ключових викликів вважають дефіцит кваліфікованих кадрів і підготовку проєктно-кошторисної документації.

"Серед перелічених викликів найактуальнішими є підготовка проєктно-кошторисної документації та кваліфіковані кадри, які її готуватимуть. Від цього залежить якість проєктів відновлення та ефективність використання коштів. Маємо партнерів, які допомагають в аналізі рішень", - зазначила заступниця голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Валерія Іванова.

Проблема кадрів критична й на місцях. За словами заступника міського голови Житомира Сергія Кондратюка, місто ще до війни зіткнулося з дефіцитом кваліфікованих проєктних організацій, а на сьогодні проблема ще більше посилилася. Водночас перед містом стоїть масштабне завдання - відновлення 517 пошкоджених або зруйнованих об'єктів.

Директор програми "Демократична практика" Міжнародного фонду "Відродження" Олексій Орловський наголосив, що у фокусі уваги донорів "питання підзвітності та прозорості, адже йдеться про ефективне витрачання коштів, які отримує Україна".

Другий фактор, який непокоїть донорів, - питання участі громадськості на всіх етапах реалізації проєктів.

"Також у фокусі уваги багатьох донорів реформа децентралізації. Ніхто з них не хоче втрачати тих досягнень, які були здійснені до війни", - зазначив Орловський.

Проєкт "Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей" реалізовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". До розроблення дорожньої карти були залучені 10 громадських об'єднань, зокрема коаліція RISE.