Київ. 18 лютого. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Впровадження електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) у медзакладах незалежно від їхнього типу власності стимулює розвиток медицини в Україні та дає змогу ефективно використовувати фінансові ресурси, вважають учасники круглого столу, що відбувся у пресцентрі агентства "Інтерфакс-Україна" у четвер.

При цьому керівник медичного директорату Міністерства охорони здоров'я України Олександра Машкевич наголосила на обов'язковості підключення медзакладів до ЕСОЗ.

"Підключення до ЕСОЗ - це одна з умов роботи в сучасному світі. Якщо ти не підключений до ЕСОЗ, то фактично вибуваєш із процесу, не знаєш, чим живе твоя країна", - сказала вона.

Машкевич повідомила, що станом на початок року, в ЕСОЗ було понад 500 млн електронних медичних записів, створених лікарями, понад 36,6 млн е-рецептів, виписаних пацієнтам на ліки за програмою "Доступні ліки", та понад 90 млн електронних направлень, виписаних лікарями первинної та спеціалізованої допомоги.

"Із кожним днем система наповнюється майже 3 млн медичних записів, десятками тисяч рецептів, направлень, медичних висновків", - констатувала експерт.

Водночас вона нагадала, що з 2022 року всі медзаклади, які займаються медичною практикою, незалежно від форми власності працюватимуть в електронній системі охорони здоров'я (ЕЗОЗ).

"Скоро всі заклади охорони здоров'я в Україні вестимуть медичну документацію в електронній базі даних та реєстрах. Це потрібно, щоб продовжувати зміни, які ми розпочали ще у 2017 році, запускаючи медичну реформу", - пояснила Машкевич.

У свою чергу керівник Консультативно-діагностичного центру Дніпровського району м. Києва Даніель Карабаєв зазначив, що ефективна робота медзакладу багато в чому забезпечується ефективністю медичної інформаційної системи (МІС).

"Завдяки співпраці з медичною інформаційною системою Medstar, ми маємо досвід формування електронної системи управління медзакладом. І на сьогодні наші медики не просто вводять відповідну інформацію про пацієнтів, а мають сучасну аналітику, оперативну інформацію, можливості та важелі впливу на ті чи інші процеси", - сказав він.

Ефективна МІС, яка автоматизує аналітику, дає змогу ефективно керувати медзакладом, генерувати ресурси для її розвитку та підвищувати заробітні плати медичному та немедичному персоналу, наголосив Карабаєв.

У свою чергу генеральний директор також підключеного до МІС Medstar комунального некомерційного підприємства "Поліклінічне об'єднання Кропивницької міської ради" Олена Амбарна наголосила на перевагах роботи з ЕСОЗ.

"Наша МІС дає змогу проводити порівняльну характеристику навантаження на кожного лікаря, що дає змогу впливати на процес лікування пацієнтів. Враховуючи структуру нашого медичного закладу, я маю можливість завдяки системі переміщати лікарів із одного закладу до іншого. Це було б неможливо, якби я не мала системи, завдяки якій це можна робити легко, не виходячи з кабінету", - сказала Амбарна.

За її словами, завдяки використовуваній МІС медзаклад може ефективно планувати і розраховувати роботу і окремих співробітників, і всієї клініки, і контрактуватися на найбільш затребувані пакети медпослуг у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ).

Було наголошено також, що Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району та поліклінічне об'єднання Кропивницької міської ради у роботі з ЕСОЗ використовують медичну інформаційну систему Medstar, що, зокрема, дало змогу їм увійти до топ-5 рейтингу "лідерів" взаємодії з НСЗУ.

У свою чергу голова підкомітету з питань охорони здоров'я комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Максим Перебийніс вважає, що ЕСОЗ допоможе контролювати не лише кількість, а й якість надання медичних послуг.

"Ще немає повноцінного механізму для контролю надання медичних послуг. Саме підключення медичних закладів будь-якого типу власності до ЕСОЗ - дуже важлива деталь. Деякі клініки звикли працювати у своїй закритій системі, але ми маємо розуміти, що люди мають отримувати якісну прозору послугу" - вважає Перебийніс.

Він також наголосив, що Україна збереже стратегічний напрям на реформування системи охорони здоров'я та формування єдиного медичного простору.

Як повідомлялося, за даними НСЗУ, у 2021 році найбільшу кількість е-направлень виконали Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва (910 880 шт.), Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр (816 240), Консультативно-діагностичний центр Сєвєродонецької міської ради (708 972), Консультативно-діагностичний центр Голосіївського району м. Києва (478 164), Поліклінічне об'єднання Кропивницької міської ради (471 502).