Позитивне ставлення до РФ засвідчують 3% українців, 10% вважають російський "мирний план" прийнятним – дослідження

Лише 3% жителів України добре ставляться до РФ, ще 5% добре ставляться до мешканців держави-агресора попри погане ставлення до самої держави, йдеться у доповіді Вадима Денисенка та Юрія Вишневського, підготовленій аналітичним центром "Ділова столиця" та представленій на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у п'ятницю.

Згідно представлених даних, 2% опитаних легко погоджуються на "мирний план" РФ, ще 8% вважають його важким, але загалом прийнятнім.

Доповідь зроблено за результатами низки соціологічних досліджень, проведених в Україні протягом останніх 12 місяців.

Також відзначається, що лише 3% опитаних проголосували б на виборах за ексрадника глави Офісу президента Олексія Арестовича, народного депутата, голову депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрія Бойка, а також екснардепа, лідера забороненої партії "Наші" Євгена Мураєва. Ще 12% висловили їм довіру, але заявили, що не голосували б за них.

Лише 10,2% респондентів виступають проти заборони Російської православної церкви в Україні, але лише 2,8% заявили, що відносять себе до Української православної церкви (Московського патріархату", а решта стверджують, що не відносять.

Відзначається, що категорії опитаних за ознаками ставлення до кремлівських вимог, ставлення до РФ та РПЦ перетинаються лише частково: наприклад, ті, хто може прийняти "мирний план" РФ, не обов’язково добре ставиться до жителів РФ чи виступає проти заборони РПЦ. Тому, за словами доповідників, Кремль намагатиметься створити в Україні такі політичні проекти, які були б привабливими для усіх людей, що поділяють корисні РФ наративи, але навіть у разі успіху на виборах їхній максимум — це 15%.

"Зараз росіяни не стільки просувають свою повістку дня, скільки виступають резонаторами болючих тем, більша частина яких справді існує в масовій свідомості українців. При цьому подача цих резонансних тем і акценти (часта гіперболізація проблеми) є частиною цього самого ІПСО. В умовах війни ознакою інформаційної лояльності до стратегічних інтересів РФ вже не є пряме просування прокремлівських тез. Меседжі можуть бути подані українською мовою, у форматі нібито конструктивної критики, з використанням символіки, лексики й візуального коду, орієнтованого на українське національно-свідоме середовище. Проте при уважному аналізі такі висловлювання резонують із стратегічними цілями РФ, зокрема: делегітимації української влади, підривом довіри до Сил оборони України, формуванням уявлень про слабкість державного апарату, зневірою в перемозі, фрагментацією єдності суспільства", - йдеться у доповіді.