18:27 18.02.2023

Процедура спрощеної реєстрації зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою ліків не є ефективною – IPMA

3 хв читати
Процедура спрощеної реєстрації зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою ліків не є ефективною – IPMA

Процедура спрощеної реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих у країнах з жорсткою регуляторною системою, передбачена наказом МОЗ №1245 від 2016 року, не є ефективною, вважають в Асоціації індійських фармацевтичних виробників (IPMA).

"Спрощена процедура, передбачена для реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, останнім часом є неефективною, а заявники мають відмови за формальними ознаками", - повідомили в IPMA.

За інформацією асоціації, зокрема, на підставі висновку Державного експертного центру (ДЕЦ) МОЗ призначало засідання комісії з проблемних питань, де й ухвалювалося колегіальне рішення щодо реєстрації, але з лютого 2022 року комісії не було. Наприкінці 2022 року все ж таки були підписані накази про держреєстрацію ліків, зареєстрованих компетентними органами США, Швейцарії, Австралії, Канади, ЄС. Водночас 10 лютого 2023 року МОЗ підписало наказ про відмову в держреєстрації 34 лікарських засобів іноземного виробництва.

"Вважаємо, що більш ефективно спрощена процедура працювала б, якби робота комісії МОЗ України з проблемних питань відновилася. Відмова у реєстрації 34 препаратів провідних іноземних виробників через проблеми у тлумаченні законодавства та за формальною ознакою є дискримінаційною і завдає шкоди благополуччю та здоров'ю українського народу у воєнний час", - зазначили в IPMA.

В асоціації вважають, що наказ від 10 лютого 2023 року, яким було відмовлено в реєстрації 34 препаратів, зареєстрованих у країнах з жорсткою регуляторною системою, необхідно скасувати та надати можливість заявникам, які потрапили у цей наказ та отримали відмову, обґрунтувати наявність підстав для реєстрації та підтвердити відповідність нормам законодавства.

В IPMA зазначили, що причиною відмови у реєстрації препаратів, заявниками яких виступають компанії-члени IPMA, могли стати невідповідності, частково зумовлені вимогами законодавства та особливостями реєстрації в Україні.

"Йдеться про першу реєстрацію лікарських засобів виробництва Індії, заявники яких є членами нашої Асоціації. Це нові високоякісні лікарські засоби, які вже пройшли експертну оцінку компетентних органів США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади та за централізованою процедурою зареєстровані компетентним органом ЄС", - повідомили у IPMA.

В асоціації зазначають, що не всі аналоги препаратів, у реєстрації яких було відмовлено, наразі представлені на ринку, однак у цьому списку є й нові ліки.

"Наприклад, лікарські засоби одного із заявників ("Зандра Лайф Сайєнсіз Прайвет Лімітед"), подані на реєстрацію за цією процедурою, є новими генеричними лікарськими засобами, які не мають аналогів в Україні, але вже успішно зареєстровані та застосовуються в США. Їх реєстрація в Україні дозволить українським пацієнтам застосовувати їх у лікуванні", - зазначили в IPMA.

Раніше також компанія Тева-Україна" заявила про те, що процедура спрощеної реєстрації ліків, зареєстрованих у країнах із жорсткою регуляторною системою, не була досконалою спочатку, але від початку збройної агресії її недоліки поглибилися. За її даними, з 2016 до 2022 року компанія зареєструвала в Україні 10 лікарських засобів за спрощеною процедурою та отримала дві відмови, а остання така реєстрація у 2022 році тривала 203 дні за 210 днів, передбачених стандартною процедурою.

Як повідомлялося, Міністерство охорони здоров'я України 10 лютого відмовило у реєстрації за спрощеною процедурою 19 іноземних препаратів, які зареєстровані у країнах компетентними органами США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади та компетентним органом ЄС. Зокрема, МОЗ відмовило у реєстрації п'яти препаратів компанії "Тева-Україна", дев'яти препаратів індійського виробництва, зокрема, компаній "Гленмарк Фармасьютікалз", "Маклеодс Фармасьютікалс", "Зандра Лайф", п'яти препаратів турецької компанії DEVA, а також препаратів компанії британської "Реккітт Бенкізер Хелскер" та Pfizer.

Спрощену процедуру було затверджено наказом МОЗ №1245 у листопаді 2016 року. Згідно з ним, лікарські засоби, зареєстровані в країнах із жорсткою регуляторною політикою - Японії, Швейцарії, США, Канади, Австралії, країнах ЄС можуть бути зареєстровані в Україні за скороченою процедурою протягом 10, 17 або 45 днів - залежно від категорії препаратів, що реєструються.

У травні 2018 року МОЗ ініціювало розширення переліку документів, що надаються, з метою проведення експертизи автентичності реєстраційних матеріалів на препарати (зареєстровані в інших країнах), які подаються в Україні на державну реєстрацію з метою їхньої закупівлі міжнародними організаціями.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Кличко оглянув щойно оновлений Київський міський центр нефрології та діалізу, де зараз лікують дітей з "Охматдиту

На гострі кишкові інфекції за 5 міс.-2024 перехворіли на 19% більше за минулорічний показник - МОЗ

Унаслідок ракетної атаки на "Охматдит" постраждали 300 осіб - гендиректор клініки

Повністю "Охматдит" зможе відновити роботу через пів року - гендиректор клініки

Фармринок у I пів.-2024 показав зростання продажу в гривні, кадровий голод і зростання попиту в сегменті антипсихотиків, антидепресантів і заспокійливих - експерт

"Охматдит" наступного тижня визначить будкомпанію для відновлення, отримав від благодійників уже близько 800 млн грн

Українські клініки в першому півріччі провели 283 трансплантації органів

Німеччина прийме на лікування українських дітей, які потребують допомоги

Кабмін визначив перелік випадків надання платної меддопомоги

З початком війни виник дефіцит ортопедів, хірургів і анестезіологів - Ляшко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА