Державна аудиторська служба (ДАСУ) сподівається відстояти в суді результати ревізії Міністерства оборони України та заявляє, що не може вимагати від постачальників повернути кошти до державного бюджету за порушення постанови Кабміну №335, заявив заступник голови ДАСУ Станіслав Патюк.

"Держаудитслужба згідно з планом проведення заходів державного фінансового контролю на четвертий квартал 2022 року відповідно до звернення міністра оборони та Служби безпеки України провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, тобто за весь 2022 рік. Під час ревізії серед інших питань досліджено питання саме виконання державних контрактів, зокрема, щодо правильності розрахунку ціни на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг. Результат ревізії - це 127 томів справи. Оскільки вони мають гриф "державної таємниці", і також триває досудове розслідування, скажу лише, що під час ревізії встановлено випадки включення суб'єктами господарювання до калькуляції витрат прибутку на суму 2 млрд 600 млн грн", - сказав Патюк на брифінгу в Києві в четвер.

За його словами, постанова уряду №335 зазначає, що до неї не застосовуються вказівки з постанови №309, а отже, під час розрахунку ціни на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони прибуток не враховується.

У ДАСУ зазначили, що 22 березня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №335, розробником якої стало Міністерство оборони за погодженням із Мінекономіки.

"Якщо говорити простими словами, то постанова №335 дала змогу постачальникам товарів і послуг підписувати безпосередньо прямі договори з Міністерством оборони, без будь-яких процедур, і отримувати до 100% передоплати вартості кожного контракту. Тобто держава підтримувала вітчизняні підприємства в кризовий період і дала наперед кошти за ще не виконані контракти. Деякі контракти, наголошую, сягали понад 1 млрд грн", - розповів Патюк.

Він також зазначив, що жоден контрагент, який підписував контракти за цією постановою, не працював із Міноборони без передоплати за державним контрактом.

"Так, справді, постанова №335 насправді не передбачає прибутку, але важливий момент цього документа - це саме калькуляція витрат підприємств. У цій постанові чітко зазначено, що під час розрахунку ціни товарів у контракті враховуються всі податки і збори - загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виготовленням товарів, виконанням робіт з надання послуг", - зазначив Патюк.

Також він зазначив, що 21 липня 2023 року питання про включення прибутку вже врегульовано постановою уряду №736. "Ця сама постанова №736 скасувала постанову №335", - додав Патюк.

"Залишається дискусія, усе-таки, щодо тих контрактів, які були підписані під час дії постанови №335, тобто з березня 2022 року до липня 2023 року. Питання стосуються тих контрагентів, які підписували договори і включили в ціну товару напряму прибуток. Наразі ця дискусія є, і питання вирішуються", - повідомили в ДАСУ.

Зі свого боку директор Департаменту контролю в галузі оборони, правоохоронних органів та органів влади Тетяна Марчук наголосила, що вони проводили ревізію в Міністерстві оборони, а не у суб'єктів господарювання.

"Я маю вам сказати, що у нас не було першочергового завдання дослідження питання доходів у калькуляціях договорів. У нас було звернення міністра оборони, було звернення низки правоохоронних органів щодо підтвердження правомірності утворення дебіторської заборгованості. І ми досліджували ті контракти, які були прострочені, а прострочені - це значить невиконані контракти з якихось певних причин або довготривалі контракти", - пояснила вона.

Марчук зазначила, що в результаті перевірок з'ясувалося, що є питання включення прибутку в калькуляцію вартості товару. При цьому в Держаудитслужбі повідомили, що виявлено суттєві випадки, коли вони не могли знайти виконавців контрактів.

"Тобто, гроші Міністерство оборони перераховувало, але невідомо кому. У нас значна частина коштів - були розрахунки з нерезидентами. Я можу навести вам приклад, знову ж таки, не називаючи установи. Коли Міністерство оборони перерахувало валюту нерезидентам, а банк цієї країни, іншої країни, повертає кошти Міністерству оборони, бо це підприємство, установа чи суб'єктне господарювання в тій країні в чорному списку, він вважається неблагонадійним або має ризики. І банк не перераховує йому гроші. І гроші повертаються Міністерству оборони. І ми втрачаємо там на курсовій різниці", - розповіли в ДАСУ.

За словами Марчук, порушень багато, і вони різні, а кількість прострочених контрактів за 2022 рік становить близько 500.

Заступник голови ДАСУ також спростував інформацію про те, що нібито Держаудитслужба вимагає від постачальників повернути кошти до держбюджету.

"Наголошую, що Держаудитслужба жодних відносин із постачальниками не має. Нічого від них не вимагає і не може вимагати, це не наша функція. Тільки після проведення ревізії ми звернулися до Міноборони з вимогою привести контракти у відповідність до вимог постанови №335", - сказав він.

Патюк також нагадав, що наразі триває оскарження результатів ревізії. "У суді ми відстоюємо цю позицію принципово. Тому я думаю, що ми доведемо, що наші фахівці усе-таки працювали професійно і чітко відповідно до умов чинного законодавства", - заявив він.