Напад Росії на Україну став стимулом для понад 50% українців переосмислити радянське минуле - опитування

52,8% українців зазначають, що напад Росії на Україну став для них стимулом переосмислити радянське минуле, про що свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA з 13 до 21 грудня 2022 року.

Водночас повномасштабне російське вторгнення не вплинуло на сприйняття радянського минулого для 34,6% респондентів, 12,5% опитаних не змогли дати відповідь.

Згідно з даними соціологічного опитування, 73,3% українців у всіх регіонах країни позитивно розцінюють розпад СРСР, 12% з цим не згодні і оцінюють подію негативно, ще 15% не визначилися зі своїм ставленням.

Так, найбільша частка прихильників розпаду Радянського Союзу спостерігається в західному макрорегіоні України (92%), найменша – на півдні (48%). У центрі та на сході країни – 71% і 65% відповідно.

Порівняно з аналогічними дослідженнями 2020 року, кількість респондентів, що позитивно розцінюють розпад СРСР, збільшилася на 24 процентних пункти (у 2020 році вона становила 49%). Відповідно, кількість тих, хто ставиться негативно, впала на 20 процентних пунктів (у 2020 році вона становило 32%). У південному і східному регіонах негативна оцінка розпаду СРСР тоді переважала.

Примітно, що в питанні оцінки розпаду СРСР присутня різниця між групами респондентів з різною мовою повсякденного спілкування і матеріальним статком.

Так, серед тих, хто в повсякденному житті говорить російською, позитивна оцінка розпаду СРСР домінує, але серед них майже на 20% більше сумують за СРСР, ніж серед україномовних респондентів. Така ж тенденція спостерігається і у людей з нижчим матеріальним статусом проти більш забезпечених респондентів.

Також близько 73% (а саме 72,5%) схвалюють державне рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору, не схвалюють 9,3% респондентів, 18,3% не змогли відповісти.

Як зазначається, ще у 2020 році не було такої одностайності з приводу цього заходу державної політики національної пам'яті. У квітні 2020 року близько третини громадян схвалювали це рішення, ще третина – не схвалювала, інша третина – була байдужа до цього або не мала сформованого ставлення.

Опитування в макрорегіонах України проведено методом face-to-face за стратифікованою багатоступеневою вибіркою у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Житомирській, Київській та м.Київ, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях.

Загалом опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.