Адвокатура в Україні не готова до адвокатської монополії, адвокатська монополія в Україні передчасна, вважає адвокат, радник ЮК "Правовий Альянс" Віталій Савчук.

"Адвокатську монополію я вважаю передчасною, доки бодай на кілька з цих питань відповідь не стане ствердною. Монополії має передувати серйозна підготовка всередині самої адвокатури", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

На думку Савчука, адвокатська монополія не гарантує, що клієнт отримає якісну юридичну послугу.

"Коли я тільки починав працювати юристом, то дивувався, коли чув від опонентів посилання на норми, які давно вже втратили чинність. "З їхнього боку це більше непрофесійно чи неетично?" - запитував я себе. Деякі з них були адвокатами. Проблема адвокатської монополії завжди була швидше світоглядною, ніж юридичною", - сказав він.

Савчук зазначив, що від реформи адвокатури має вигравати кінцевий споживач - клієнт. Водночас юрист має низку запитань, зокрема, чи помітне збільшення якості надання юридичних послуг за останні три-чотири роки, чи ефективно адвокатура захищає адвокатів, права яких порушує держава, чи справді вона ніколи не зловживає повноваженнями стосовно самих адвокатів і чи гарантує, що адвокатський іспит ніхто не списує, чи є сам адвокатський іспит актуальним критерієм.

"Чи стала адвокатура України таким сильним репутаційним інститутом, що бути його частиною прагне кожен юрист? Звісно, кількість адвокатів зросла на десятки відсотків за останні два роки, які передували впровадженню монополії. Проте саме така нечувана раптова популярність цього статусу свідчить, що аж ніяк не всі юристи прагнули в адвокатуру, їм довелося до неї приєднатися, а також що величезний відсоток юристів не вірив у реальну користь від адвокатського статусу, і клієнти довіряли юристам не через наявність адвокатського свідоцтва", - сказав він.

Савчук наголосив, що, незважаючи на посилання "ідеологів адвокатської монополії в Україні на західний досвід", цей досвід доводить, що "монополія є не передумовою, а наслідком багаторічної або навіть багатовікової еволюції адвокатури як гаранта професіоналізму та захисту прав адвокатів від державного свавілля".

Юрист також висловив думку, що питання адвокатської монополії можна вирішувати без внесення змін до Конституції.

"Навіть ці держави, адвокатуру яких іноді хочеться назвати взірцем, не вирішували питання монополії на рівні Конституції, оскільки для видатних Конституцій адвокатська монополія - питання занадто похідне й залежне. Це питання може вирішуватися іншими законами", - сказав він.

"Звісно, коли зміни до Конституції - це питання суто парламентської більшості, а не правотворчої техніки, то можна і шкільні обіди імплементувати в основний закон, але я залишив би такі реформи одній сусідній країні", - наголосив юрист.

Як повідомлялося, Конституційний суд підтвердив можливість скасування адвокатської монополії, Міністерство юстиції очікує прийняття Верховною Радою відповідного законопроекту.

Раніше, в лютому 2020 року парламентський комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді ухвалити остаточно як закон законопроект про внесення змін до Конституції України про скасування адвокатської монополії №1013.

Ініціатор законопроекту президент Володимир Зеленський запропонував парламенту скасувати норми, що виключно адвокат представляє інтереси громадянина в суді. Зокрема, пропонується прибрати зі статті 1312 абзац про випадки, для яких можуть бути винятки, - коли це стосується трудових спорів, спорів щодо захисту соціальних прав, виборів і референдумів, а також представництва малолітніх або неповнолітніх осіб.

Автор законопроекту також пропонує вилучити з перехідних положень Конституції підпункти, що містять дати введення в дію положень Основного закону про те, що лише адвокати можуть представляти інтереси громадян у судах.

Положення, які президент пропонує змінити, були закріплені в Конституції у рамках реформи правосуддя від 2016 року.

У вересні 2019 року Верховна Рада направила законопроект №1013 до Конституційного суду, щодо якого КС 1 листопада надав висновок і визнав його відповідним вимогам статей 157 і 158 Конституції України.