Українське законодавство не регулює режим "самоізоляції" та дистанційну роботу в рамках запобігання поширенню коронавірусу - юрист
Законодавство України не передбачає режим "самоізоляції" як частину превентивних заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу, повідомила радник юридичної фірми "Астерс" Інеса Летич.
"На сьогодні законодавство ніяк не регулює порядок упровадження та застосування низки превентивних заходів щодо запобігання поширенню вірусу. Включно з так званою самоізоляцією, - сказала вона агентству "Iнтерфакс-Україна".
Юрист зазначила, що закон "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачає тільки можливість ізоляції в спеціально обладнаних ізоляторах осіб, які перебували в достовірно відомому контакті з хворими, але в період введеного карантину.
Крім того, згідно з цим законом, особи, які виявили бажання залишити зону карантину, повинні перед виїздом протягом інкубаційного періоду вірусу перебувати в спеціально обладнаному обсерваторі. При цьому на період перебування таких осіб в ізоляторі або обсерваторі зазначений закон передбачає видачу відповідним особам лікарняного листа.
Летич зазначила, що практична можливість ізоляції осіб в ізоляторах і обсерваторах викликає питання через поширення карантину на всю територію України.
"На практиці можливі різні варіанти. Деякі роботодавці обирають оформлення відпустки за свій рахунок. Однак тут варто враховувати, що така відпустка можлива лише за згодою працівника й тільки на період двох тижнів на рік", - сказала вона.
Як повідомила юрист, наразі багато роботодавців обирають варіант дистанційної роботи співробітників.
"Такий варіант теж не зовсім "чистий" з точки зору законодавства, яке взагалі не регулює дистанційну роботу, але, принаймні, в такому випадку є можливість виконувати робочі завдання і платити зарплату співробітникам", - сказала Летич.
Юрист вважає, що в разі ізоляції в домашніх умовах зі звільненням від робочих обов’язків ситуація є досить спірною.
"У цьому випадку є висока ймовірність застосування ст. 11 КЗпП (невиконання норм виробітку). Згідно з цією статтею, якщо робота не виконується не з вини працівника, роботодавець змушений усе одно оплачувати йому 2/3 окладу", - констатувала Летич.
