Суркіси та інші пов'язані з ПриватБанком особи подали 42 позови проти НБУ
Ігор Суркіс і його брат Григорій Суркіс, а також інші пов'язані з ПриватБанком особи подали 42 позови проти Національного банку України (НБУ), свідчать дані Єдиного державного реєстру судових рішень.
Іншими позивачами, зокрема, виступають батько Ігоря і Григорія - Рахміль Суркіс, Світлана Суркіс (дочка Г.Суркіса), Марина Суркіс (дочка І.Суркіса), Поліна Ковалик (є одним з акціонерів А-Банку), А-Банк, футбольний клуб "Динамо" (І.Суркіс - президент клубу), а також пов'язані з Суркісами офшорні компанії - Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.
Майже всі позови подані до адміністративного суду і стосуються оскарження визнання Нацбанком зазначених осіб пов'язаними з ПриватБанком, через що їх кошти в банку підлягали примусовому обміну на акції додаткової емісії (bail-in) під час націоналізації фінустанови.
За даними держреєстру, Київський апеляційний суд 6 і 18 вересня розгляне апеляції на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 17 травня 2017 року, який задовольнив позови А-Банку і шести зазначених фізичних осіб.
Крім цього, наразі не визначена дата засідання Вищого адміністративного суду, який повинен розглянути заяви про оскарження рішення Київського апеляційного суду від 27 липня і рішення Окружного адмінсуду від 20 березня 2017 року, якими частково задоволено позовні вимоги ФК "Динамо".
Як повідомлялося, в грудні 2016 року уряд за пропозицією НБУ і акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Держава отримала 100% в її капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн.
У рамках націоналізації банку його зобов'язання перед пов'язаними особами підлягали процедурі bail-in і були обмінені на акції додаткової емісії банку.
27 грудня в Окружному адмінсуді Києва були зареєстровані позови ПАТ "Акцент-Банк" (А-Банк), що належить братам Григорію та Ігорю Суркісам і їх дочкам, про скасування рішення комісії НБУ з питань визначення пов'язаних з банком осіб і перевірки операцій банків з такими особами від 13 грудня о частині А-Банку. У той же день цей же суд прийняв до розгляду ще один подібний позов від шести фізосіб.
За даними суду, позивачами виступають Ігор Суркіс і його брат Григорій Суркіс, їхній батько Рахміль Суркіс, Світлана Суркіс (дочка Г.Суркіса), Марина Суркіс (дочка І.Суркіса), а також Поліна Ковалик, що є одні з акціонерів А-Банку.
Окружний адмінсуд Києва 17 травня 2017 року постановив визнати протиправними і скасувати всі рішення комісії з питань визначення пов'язаних осіб та уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в рамках процедури bail-in щодо шести позивачів і А-Банку.
При цьому за позовом шести осіб суд постановив стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь позивача, іменованого у провадженні як "особа 1", 151,011 млн грн як основної суми списаного депозиту, а також $72,353 тис. і EUR6,76 тис. як нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 роки; на користь "особи 3" - 514,126 млн грн, на користь "особи 4" - 163 млн 52,96 тис. грн як основної суми списаного депозиту, а також $80,956 тис. і EUR1,105 тис. як нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 роки; на користь "особи 5" - 174 млн 504,68 тис. грн як основної суми списаного депозиту, а також $91,85 тис. як нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 роки; на користь "особи 6" - 44,835 млн грн як основної суми списаного депозиту, а також $21,074 тис. як нарахованих відсотків за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року.
НБУ обурився з приводу такого рішення суду, зазначаючи, що всі рішення стосовно ПриватБанку було ухвалено виключно в рамках спеціальної процедури, передбаченої статтею 41-1 закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Центробанк має намір з огляду на це звертатися в суди вищих інстанцій з оскарженням таких неправомірних рішень, і впевнений у законності проведеної процедури bail-in.
