Президент Білорусії Олександр Лукашенко заявив, що республіка готова поділитися з Україною досвідом у подоланні наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

"Ми навчилися жити і працювати на тих землях, які раніше здавалося неможливим повернути до життя. Чи готові ділитися з Україною своїми знаннями і в цій сфері", - цитує агентство "БелТА" О.Лукашенко в середу на зустрічі з президентом України Петром Порошенко.

За словами глави білоруської держави, робота з подолання наслідків катастрофи дала серйозний поштовх впровадженню інноваційних методів в агропромисловому комплексі, лісовому господарстві Білорусії.

Крім того, О.Лукашенко зазначив, що Україна наразі розробляє нову стратегію подолання наслідків катастрофи, планує створити радіаційно-екологічний біосферний заповідник в чорнобильській зоні відчуження. "Ви можете розраховувати на нашу спільну роботу з використанням досвіду Поліського заповідника", - сказав він.

"У 2016 році спільними зусиллями ми змогли домогтися продовження міжнародної чорнобильської співпраці під егідою ООН. Інтерес світової спільноти до нашого гіркого і разом з тим унікального досвіду щодо подолання медичних, екологічних, соціальних, економічних наслідків катастрофи дуже високий", - зазначив О.Лукашенко.

"Наявний у нас досвід треба використовувати, зокрема, в спільних проектах з відродження постраждалих територій. Також за підтримки ООН і партнерів", - наголосив О.Лукашенко.

Крім того, президент констатував, що на подолання найбільшої техногенної катастрофи держави направляють величезні кошти - для Білорусі на сьогодні ця цифра перевищує $25 млрд.

О.Лукашенко в середу прибув у місто Чорнобиль Київської області України, де його зустрів П.Порошенко. Лідери двох країн вшанували пам'ять загиблих ліквідаторів та поклали квіти до "Стіні пам'яті" меморіального комплексу "Героям Чорнобиля".

Аварія на Чорнобильській АЕС - руйнування 26 квітня 1986 року четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території Української РСР. Це мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований, і в навколишнє середовище було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Аварія розцінюється як найбільша за всю історію атомної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Протягом перших трьох місяців після аварії загинула 31 людина; віддалені наслідки опромінення, виявлені за наступні 15 років, стали причиною загибелі від 60 до 80 осіб.