Більшість населення (58% респондентів) України вважають себе щасливими, свідчать результати опитування, проведеного Київським Міжнародним інститутом соціології (КМІС) впродовж 2-10 грудня 2024 року.

Як зазначається в повідомленні на сайті в четвер, 24% заявили, що вони однозначно щасливі, а 34% обрали варіант "Скоріше так, ніж ні". Ще 25% респондентів відповіли "і так, і ні".

Водночас, 16% респондентів зазначили, що вони нещасливі або скоріше нещасливі (8% відповіли "Скоріше ні, ніж так", ще  8% обрали відповідь "ні"). 

Як зазначається, відсоток щасливих виріс з 2001 року до 2010 року з 38% до 65%. Можливою причиною такого істотного зростання рівня щастя називається економічне зростання в Україні, яке тривало з 2002 до світової економічної кризи 2008 року. Однак, зазначається, що економічні складнощі 2008 року не тільки не привели до падіння рівня щастя, але навіть до його зростання до 65% в 2010 році.

У грудні 2021 року, напередодні вторгнення, 71% українців вважали себе щасливими, а 15%, навпаки, не вважали себе такими. До грудня 2023 року, попри два роки повномасштабної війни, показники лишалися практично такими ж самими. На третій рік війни, у 2024 рівень щастя знизився з 69% до 58%. Такий рівень щастя був в Україні у період з 2012 до 2017 року.

КМІС наголошує, що з початком війни рівень щастя не знизився. А зниження чисельності щасливих протягом 2024 року відбулося не за рахунок збільшення кількості нещасливих (їх зараз 16%, приблизно стільки ж, скільки було до початку війни), а за рахунок збільшення кількості невизначених.

Як зазначається, на рівень щастя традиційно впливає: стать (чоловіки дещо щасливіші, ніж жінки, але це багато в чому пов’язано з тим, що жінки в Україні живуть приблизно на 10 років довше, ніж чоловіки, а з віком рівень щастя в Україні зменшується), вік (з віком рівень щастя в Україні зменшується), здоров’я (серед тих, хто пережив погіршення фізичного чи психічного здоров’я рівень щастя приблизно 55%, а серед тих, хто не переживав – 65%), добробут (серед бідних щасливі лише 38, а серед забезпечених – вдвічі більше, 77%), оптимізм (серед найбільших песимістів тільки 38% щасливих, а серед найбільших оптимістів – 72%).

Окрім того, з повідомлення випливає, що серед тих, хто зовсім не довіряє Володимиру Зеленському 46% щасливих, а серед тих, хто повністю довіряє – 69%.

"В соціологічних дослідженнях нескладно виявити скорельованість тих чи інших змінних, але дуже часто важко сказати, що на що впливає, потрібний спеціальний дизайн дослідження, щоб відповісти на це запитання. Тому ми не знаємо чи це довіра до Зеленського робить людей більш щасливими чи навпаки більш щасливі люди більш оптимістично сприймають оточуючий світ, в тому числі й Зеленського", - пишуть дослідники.

Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто, коментуючи результати дослідження, сказав, що умовно рівень щастя можна представити як дріб, у чисельнику якого є рівень досягнень в широкому сенсі, а у знаменнику рівень посягань. Сам же рівень посягань формується в залежності від рівня досягнень референтної групи респондента.

"В умовах війни, коли страждають мільйони людей, рівень посягань (знаменник формули щастя) значно знижується, і це компенсує негаразди, які переживають люди. Зрозуміло, що ті, хто знаходиться у зоні бойових дій, стають нещасними, але вони складають лише декілька відсотків", - сказав він.

Окрім того, на думку Паніотто, на рівень щастя може впливати те, що згуртованість українського суспільства значно зросла, зменшилися регіональні розбіжності, зросла цінність держави для населення України, зросла взаємопідтримка, покращився соціально-психологічний клімат.

"Все це компенсує погіршення ситуації і робить зниження рівня щастя більш повільним", - зазначив він.

Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Було опитано 1509 респондентів у віці 18 років і старше, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,3% для показників, близьких до 50%, 2,9% для показників, близьких до 25%, 2% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.