Основні економічні індикатори України та світу - огляд
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець серпня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку "Інтерфакс-Україна" Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші вісім місяців 2025 року для України пройшли в логіці “керованої стійкості”: економіка зберігала працездатність і поступово адаптувалася до воєнних обмежень, але без якісного інвестиційного стрибка. НБУ у своєму огляді зазначав, що в першому півріччі економіка зростала приблизно на ~1% щокварталу (Q/Q), тобто відновлення тривало, але залишалося помірним.
«У січні–серпні 2025 року ключовий сигнал — не “високі темпи”, а здатність економіки працювати під постійними ризиками. Ми бачимо поступове відновлення попиту й сервісних секторів, але інвестиційна складова все ще слабка: бізнес часто обирає ремонт і заміну, а не розширення. Це означає, що зростання поки не перетворюється на модернізацію. Стратегічне завдання — перевести зовнішню підтримку і фінансову стабільність у довгі проєкти: енергетика, логістика, переробка, оборонні технології», — пояснює Максим Уракін.
Інфляційний фон улітку 2025 року демонстрував поступове послаблення. За даними Держстату, у серпні 2025 року споживчі ціни знизилися на 0,2% м/м, а річна інфляція (до серпня 2024-го) становила 13,2%. Базова інфляція оцінювалася на рівні 11,4% р/р; індекс споживчих цін за січень–серпень (до грудня попереднього року) — +6,0%.
Монетарна політика в цей період залишалася жорсткою, але прогнозованою: НБУ утримував облікову ставку на рівні 15,5%, підкреслюючи важливість закріплення дезінфляційного тренду та контрольованих очікувань. У матеріалах дискусії Комітету з монетарної політики НБУ прямо фіксується логіка утримання ставки та роль процентної політики у зменшенні тиску на валютний ринок і резерви.
«Інфляція у 2025-му — це не лише монетарна історія, а й історія пропозиції: погода, врожаї, логістика, енергообмеження, імпортна складова. Тому ставка 15,5% — радше “якір довіри”, ніж інструмент прискорення росту. Завдання Нацбанку — не допустити розкручування очікувань і “втечі” у валюту, особливо коли торговельний баланс слабкий. Але паралельно уряд має зробити свою частину: стимулювати виробництво і конкуренцію, інакше інфляційний тиск повертатиметься хвилями», — підкреслює Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із головних каналів макроризиків. За даними Держстату, за січень–квітень 2025 року експорт товарів становив $13,31 млрд (93,1% до аналогічного періоду 2024-го), імпорт — $24,82 млрд (112,6%). Це відображало стійкий розрив між потребою в імпорті (енергія, обладнання, критичні товари) та можливостями експорту.
Критично важливим компенсатором торговельної напруги та воєнних ризиків були міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 вересня 2025 року резерви становили $46,03 млрд, а в серпні зросли на 7,0% — насамперед через значні надходження від міжнародних партнерів і менший чистий продаж валюти НБУ.
Боргове навантаження залишалося високим. У публічних оглядах на основі даних Мінфіну зазначалося, що станом на 31.08.2025 державний і гарантований державою борг сягав близько 7,95 трлн грн (≈ $192,7 млрд). Додатково, профільний ресурс Верховної Ради наводив оцінку державного боргу станом на 31.08.2025 на рівні 7,6572 трлн грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році рухалася траєкторією низького, але відносно стійкого зростання — з різними швидкостями по регіонах і чутливістю до торгівельних ризиків та фінансових умов.
За оновленням World Economic Outlook (липень 2025), МВФ прогнозував глобальне зростання 3,0% у 2025 році та 3,1% у 2026-му, пояснюючи перегляд кращими фінансовими умовами та тимчасовими “ефектами випередження” у торгівлі.
Водночас Світовий банк у Global Economic Prospects (June 2025) оцінював, що світова економіка “закріплюється” на нижчому темпі — близько 2,7% у 2025–2026 роках.
«Світове зростання у 2025 році виглядає як баланс між витривалістю й вразливістю: фінансові умови стали трохи м’якшими, але структурні ризики — протекціонізм, енергетичні шоки, борги — нікуди не зникли. США підтримують глобальний попит, але залишаються чутливими до ставок і циклу споживання; Європа додає повільно; Китай тримає темп через промисловість і експорт, але внутрішній попит відновлюється нерівномірно. Для України це означає, що розраховувати лише на “сильні зовнішні ринки” не варто. Потрібні ніші з високою доданою вартістю, де ми можемо бути конкурентними навіть у світі повільного зростання», — зазначає Максим Уракін.
Бюро економічного аналізу США (BEA) повідомляло, що у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,0% у перерахунку на річний темп (advance estimate). Серед ключових чинників BEA називало зменшення імпорту та зростання споживчих витрат (частково компенсовані зниженням інвестицій і експорту).
Єврозона / ЄС. За попередньою «flash estimate» оцінкою Eurostat, у II кварталі 2025 року сезонно скоригований ВВП збільшився на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС. Це відображало дуже помірне відновлення економічної активності порівняно з попереднім кварталом.
Китай. За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП країни у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі 2025 року — на 5,2% р/р. Таким чином, Китай утримував темпи зростання вище 5% у річному вимірі.
Індія. Відповідно до офіційного пресрелізу (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) оцінено на рівні +7,8% р/р. Показник підтверджував високу динаміку Індії на тлі загалом помірного світового зростання.
Туреччина. TurkStat повідомляв, що ВВП Туреччини у II кварталі 2025 року зріс на 4,8% р/р (за ланцюгово-зв’язаним індексом обсягу). Це означало прискорення річного зростання порівняно з попередніми кварталами, хоча структура попиту й зовнішньоторговельні фактори залишалися важливими для оцінки стійкості.
Висновок
Січень–серпень 2025 року для України — це період відносної макрофінансової керованості: інфляція в серпні сповільнилася до 13,2% р/р, резерви зросли до $46,03 млрд станом на 1 вересня, монетарна політика залишалася жорсткою, утримуючи облікову ставку 15,5%. Водночас торговельний дисбаланс і високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не “стабілізацією”, а лише структурними змінами — інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«Кінець серпня 2025 року показує важливу річ: фінансова стабільність в Україні тримається, але вона ще не гарантує економічного прориву. Резерви й міжнародна підтримка — це ресурс часу, який треба конвертувати у виробництво й інфраструктуру, а не просто “закривати дірки” імпортом. Якщо ми не наростимо експортні спроможності й внутрішні інвестиції, зовнішні шоки знову стануть визначальними. Вікно можливостей є — але воно вимірюється роками, а не місяцями», — підсумував Максим Уракін.
