Дискусія щодо визначення регулятора у сфері криптовалютних активів усе ще актуальна через відверто низьку інституційну спроможність цього органу, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

"Щодо органу, який мав би відповідати за регулювання цієї галузі, безперечно, по суті, ближче до цього є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Але єдиним застереженням є те, що інституційна спроможність цього органу залишається відверто низькою", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Гетманцев вважає, що НКЦПФР на сьогодні не в змозі ефективно врегулювати навіть ті ринки, які віднесено до сфери її компетенції наразі. Він також додав, що Комісія не змогла підготувати проєкт закону про віртуальні активи.

Голова комітету зазначив, що другий претендент на посаду регулятора - Мінцифри - є ефективнішим, але, тим не менш, за своєю природою менше відповідає статусу регулятора.

"Ми вже дуже давно перейшли до системи чіткого розмежування міністерств як органів, наділених виключною функцією формування державної політики, від системи регуляторів діяльності на різних ринках", - пояснив Гетманцев.

Щодо оподаткування віртуальних активів голова комітету спрогнозував, що буде ухвалено підхід, який підтримує він і МВФ, за повною аналогією з оподаткуванням прибутку від цінних паперів.

"Це також позиція МВФ, і, гадаю, ми від неї не відступимо. Тобто оподатковуємо за загальною ставкою, але оподатковуємо інвестиційний прибуток. Не так, як це є наразі", - сказав він.

Голова комітету нагадав, що наразі інвестори, які продають криптовалюту й отримують дохід у гривні, зобов'язані сплатити податок з усієї суми, тобто оподатковується дохід, а не прибуток. Він додав, що виступає проти впровадження знижених ставок на перших порах офіційного запуску ринку віртуальних активів в Україні, оскільки це створить передумови для перетікання операцій зі сфер, які оподатковуються за загальною, вищою ставкою.

"І ми не хочемо, відверто кажучи, стимулювати криптодіяльність, яка за своєю суттю є спекулятивною, а не такою, що створює додану вартість і робочі місця", - аргументував свою позицію чиновник.

Під час інтерв'ю Гетманцев зазначив, що 2024 року в Україні може також бути вирішене питання оподаткування цифрових платформ - імплементація директиви DAC-7 (Directive on Administrative Cooperation) щодо обміну інформацією з іноземними компетентними органами стосовно даних, які отримані від цифрових платформ, про доходи українських продавців.

Як повідомлялося, на сьогодні у комітеті перебувають два законопроєкти про запуск ринку ВА. Перший - №10225 авторства депутата з правлячої фракції "Слуга народу" Олександра Сови з реєстрацією 7 листопада - розроблено на базі версії НКЦПФР. Над ним працювали також представники Ernst&Young за підтримки проєкту USAID Financial Sector Reform і парламентського комітету.

Згідно з цим законопроєктом, об'єктом оподаткування є позитивний річний фінрезультат від продажу віртуальних активів. Якщо ж платник податків пішов у збиток, то позитивний фінрезультат наступного звітного періоду скорочується на цю суму. У свою чергу фінансовий результат від продажу ВА визначається як прибуток, зменшений на їхню вартість. Платник податків зобов'язаний вести облік операцій із ВА окремо від інших доходів і витрат, зокрема й від операцій з іншими інвестиційними інструментами. Базова податкова ставка пропонується на рівні 18% плюс 1,5% військового збору.

Однак 17 листопада колега Сови з фракції Антон Швачко вніс альтернативний проєкт закону №10225-1, який підтримали Мінцифри та віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він передбачає поступове підвищення базової ставки: 5% - протягом перших трьох років, 9% - п'яти наступних і від 18% далі. При цьому з "Дія.City" інвестор зможе вибрати між 18% податком на фінрезультат і податком у 9% на виведений капітал.