ВВП України у 2023 році знизиться на 0,1% за інфляції 16,9% - консенсус-прогноз

Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України 2023 року знизиться на 0,1% за розкиду оцінок від спаду на 4,6% до зростання на 5,5%, такий консенсус-прогноз восьми компаній і недержавних інститутів оприлюднив Центр економічної стратегії в понеділок.

Згідно з прогнозом за участю Concorde Capital, Dragon Capital, Сенс Банк, Oxford Economics, ICU, Центр економічних досліджень, Morgan Stanley і German Economic Team, розліт оцінок номінального ВВП менший - від $152 млрд до $161 млрд за середнього значення $155 млрд.

Стосовно інфляції, то її оцінка коливається від 14,5% до 18,7% за середнього значення 16,9%.

Консенсус-прогноз на 2023 рік дає середньорічний курс гривні 37,9 грн/$1 за розкиду від 36,6 грн/$1 до 39,5 грн/$1, а середній курс на кінець року 41,3 грн/$1 за розкиду від 36,6 грн/$1 до 45 грн/$1.

За усередненою думкою аналітиків, міжнародні резерви України, що становлять зараз $29,9 млрд, до кінця року залишаться майже на тому самому рівні - $29,5 млрд (діапазон оцінок - від $26,3 млрд до $33,0 млрд), а середній показник боргу до ВВП сягне 93%.

Згідно з представленими оцінками, потреба уряду України у фінансуванні цього року становить від $44,8 млрд до $57 млрд із середнім значенням $51,1 млрд, тоді як іноземна допомога наразі очікується в межах $37-43,2 млрд, або в середньому $40,2 млрд.

Усі учасники консенсус-прогнозу припускають продовження роботи зернового коридору, і тільки двоє - завершення війни 2023 року (в середині року або в третьому кварталі).

Під час дискусії аналітики поскаржилися на дефіцит даних з боку Держстату, піддавши критиці затримку публікації даних на півроку. Міністр фінансів Сергій Марченко визнав існування реальної проблеми з нестачею даних. За словами очільника Мінфіну, півроку тому він порушував питання відновлення статистики на засіданні уряду, проте безрезультатно, і висловив сподівання, що в другій спробі його підтримає Мінекономіки.

Пояснюючи розкид оцінок, експерти зазначили високий ступінь невизначеності, що зберігається, зокрема, в питаннях посівної, можливостей розширити логістичні потужності, а також на особливості обліку окупованих територій.

Коментуючи вищий прогноз інфляції Мінекономіки - 24% проти 16,9% у середньому у недержавних компаній та інститутів і 18,7% у Нацбанку, заступник міністра економіки Сергій Соболєв пояснив його більш консервативним підходом.

За його словами, основна гіпотеза, що компанії перекладатимуть великі збитки на споживача через ціни. Соболєв додав, що уряд минулого року з початком війни заморозив велику кількість адміністративно регульованих цін, і хоча в прогнозі Мінекономіки не закладається їхнє зростання, "це треба тримати в голові".

Як повідомлялося, Нацбанк прогнозує зростання ВВП цього року на 0,3% за інфляції 18,7%, а Мінекономіки - 1% за інфляції 24%.