НБУ продовжив сценарій повномасштабної війни до початку 2024 року і погіршив прогноз зростання ВВП на 2023 рік до 0,3%

Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни у 2023 році до 0,3% із 4% у попередньому прогнозі, що багато в чому пов'язано із продовженням базового сценарію з повномасштабною війною ще на півроку – до початку 2024 року.

"Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків із початку 2024 року. Основними ризиками залишаються триваліший термін повномасштабної воєнної агресії Росії, а також подальше руйнування об’єктів критичної інфраструктури", - зазначив НБУ у пресрелізі в четвер.

Нацбанк пояснив, що переглянув ключове припущення прогнозу щодо ситуації з безпекою з урахуванням інтенсифікації бойових дій та посилення терактів проти критичної інфраструктури. Відповідно відтерміновано і повноцінне розблокування морських портів та зниження премії за ризик України.

"Інтенсифікація війни та вищий, ніж передбачається, дефіцит електроенергії внаслідок терактів Росії, можуть суттєвіше обмежити економічну активність і посилити інфляційний тиск", – зазначає НБУ, який, однак, покращив прогноз інфляції на цей рік з 20,8% до 18,7%.

Нацбанк зазначає, що на 2024 рік також погіршив прогноз зростання ВВП з 5,2% до 4,1%, але очікує прискорення зростання економіки до 6,4% у 2025 році.

Щодо 2022 року, то НБУ оцінює спад ВВП за його підсумками на 30,3%, зокрема в четвертому кварталі – на 35%.

За його оцінками, номінальний ВВП минулого року становив 4,825 трлн грн, що краще за попередній прогноз у 4,75 трлн грн. Однак на цей рік прогноз номінального ВВП погіршено до 5,985 трлн грн із 6,175 трлн грн, на наступний – до 7,085 трлн грн з 7,35 трлн грн.

Серед інших актуальних ризиків, реалізація яких може призвести до перегляду ключових макроекономічних показників, Нацбанк назвав також виникнення додаткових бюджетних потреб та формування значних квазіфіскальних дефіцитів в енергосфері з урахуванням непередбачуваного характеру війни та неритмічність надходження зовнішнього фінансування.

У цьому списку також ускладнення роботи зернового коридору та відтермінування повернення значної частини громадян в Україну і потенційна додаткова міграція за кордон, що обмежуватиме споживчий попит, а у тривалій перспективі – загрожуватиме загостренням структурних проблем на ринку праці та зниженням економічного потенціалу.

Водночас швидка реалізація плану відновлення України з відповідним надходженням офіційного та приватного фінансування відновлення може суттєво прискорити економічне зростання, зазначає НБУ.