Паралельно з оновленням генплану Миколаїв працює над пілотними проєктами, які мають стати точками розвитку майбутнього міста, повідомив заступник директора департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міськради Євген Поляков агентству "Інтерфакс-Україна".

"Головне завдання нового генплану - зрозуміти, як місто розвиватиметься і житиме в нових умовах. Іноземні колеги допомагають, зокрема, оцінити варіанти з погляду економіки. Паралельно з опрацюванням стратегії ми працюємо над пілотними проєктами за п'ятьма напрямами, архбюро розроблятиме концепти рішень та робитиме економічні розрахунки – бюджет та ефект таких рішень. За допомогою UNECE шукатимемо інвесторів, щоб реалізувати пілотні проєкти на території нашого міста", - повідомив Поляков.

Йдеться про відновлення об'єктів культурної спадщини, що постраждала від обстрілу; розвитку зелених зон поруч із водою, щоб відкрити людям доступ до річок; створення інноваційного району (реконструкція наявного чи створення нового); відновлення індустріального об'єкта, пов’язаного із водним фронтом; відновлення зруйнованого житла.

За словами Полякова, міжнародні експерти, використовуючи сучасні методології, оцінюватимуть локації проєктів серед запропонованих містом, потім щодо них будуть проведені консультації з городянами та професійною громадськістю.

Проміжний етап – аналіз ситуації. Наразі департамент економіки Миколаївської держадміністрації створює економічні паспорти підприємств, які працювали до війни, проводить технічний та економічний аналіз руйнувань.

"Ми отримали супутникові знімки Maxar, завдяки методології проведемо попередню оцінку збитків, потім її уточнюватимемо на місцевості. Результати проміжні будуть у середині грудня, щоб міркувати про варіанти відновлення можна було предметніше, розуміти, скільки відновлення потенційно коштуватиме, планувати варіанти робіт", – зазначив Поляков.

До роботи над напрямками розвитку залучено не лише запропоновані компанії UNECE. Приміром, до розвитку маломірного водного транспорту залучені естонські фахівці.

Вже зараз окреслено основне завдання майбутнього майстер-плану та пілотних проєктів – забезпечити людям безпечні, комфортні умови для життя та місця конкурентної роботи.

"Перед війною у нас було близько 450 тисяч населення, зараз близько 200 тис., зокрема й біженців. До війни наше місто займало значну територію. Зараз для розвитку актуальніша компактність, зокрема житлової забудови. Йдеться, і про мережі, які наново треба прокладати та утримувати. Зараз необхідно підійти до питання планування усвідомлено, на основі розрахунків та моделей", - каже Поляков.

Гостра проблема – водопостачання. "Люди починаючи з квітня повністю без питної та технічної води. Тому що та технічна вода, яка була доступна, виводила техніку та обладнання з ладу. Незважаючи на те, що ми "стоїмо на воді", завдання водопостачання залишається складним. Необхідно зрозуміти, які альтернативні варіанти, який водозабір можна здійснити для деяких районів/об'єктів. Розвиток "Миколаїводоканалу" це передбачає, вони і до війни пропонували диверсифікувати мережі та принцип роботи. Зараз пошук варіантів та технологій посилюється", - каже Поляков.

Життєво-важливим завданням є вирішення екологічних проблем, спричинених діяльністю портової інфраструктури.

На його переконання, вже на сьогодні місто має активно працювати над тим, щоб його мешканці бачили перспективу.

"Місто сильно постраждало від обстрілів, воно зараз має жахливий вигляд. Треба реалізувати максимально важливі проєкти, які надихнуть людей залишитися в місті. Безпека, емоційний комфорт, екологія та місця роботи – ось питання, на які ми маємо дати відповідь", - каже Поляков.

Як повідомлялося, на початку осені Європейська економічна комісія ООН (UNECE) запросила міжнародних архітекторів, щоб допомогти Миколаєву розробити перспективний генеральний план. Координує цю роботу глобальна дизайнерська та архітектурна компанія One Works (Італія). Робочі онлайн-зустріч за проєктом відбуваються щотижня.

Миколаївців просять взяти участь в обговоренні концепції майбутнього Генплану, заповнивши анкету.

Матеріал підготовлено за допомогою CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проєкту Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції

Фото Євгена Гомонюка