Міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП, яка 11 лютого здійснила тестовий експорт біометану в ЄС, поки не робила й не може анонсувати наступні транзакції, оскільки має переконатися в достатності ресурсу для власних потреб в умовах атак РФ на енергоінфраструктуру, а також проаналізувати вплив на розвиток "зелених" технологій зміни влади у США, повідомив президент ПрАТ "МХП Еко Енерджи" Олександр Домбровський.
"Є питання енергобезпеки України, коли щодня атакують, знищують енергоінфраструктуру. Тоді постає питання, чи експортувати, чи забезпечувати власне виробництво. Останнє набагато важливіше (…). Ключовий критерій для кожної компанії – насамперед забезпечити себе", – сказав він у коментарі "Енергореформі" в кулуарах "Solar Invest Forum Ukraine" від Асоціації сонячної енергетики України в четвер.
Домбровський наголосив, що експорт першої партії біометану був лише початком, тестовою поставкою, яка дала б змогу вивчити сам його механізм.
"У нас є робочий графік, свій баланс, все (механізм експорту – ЕР) працює, проходить, все сертифіковано, а далі будемо дивитися", – зазначив Домбровський.
Глава "МХП Еко Енерджи" також звернув увагу, що президент США Дональд Трамп вийшов з Паризької угоди та зупинив фінансування багатьох "зелених" проєктів, таким чином зорієнтувавши країну на викопні види палива. Тому, за його словами, зараз існує ідеологічна дискусія щодо філософії "зеленого" переходу між США та Євросоюзом.
"Виходячи з цього, ми зараз будемо дивитися на енергетичні баланси, в тому числі на баланс для України. Якщо будемо забезпечувати себе і матимемо можливість експортувати біометан по високій ціні в ЄС, тоді це дуже вигідно, це те, на що ми розраховуємо. А якщо ціна буде мінімальна, на межі українського ринку, то будемо використовувати тут. Просто є багато викликів, на які поки немає відповіді", – зазначив Домбровський.
Як повідомлялося, біометановий завод МХП "Оріль-Лідер" 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, що здійснила такий експорт.
МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol.
"Оріль-Лідер" у Дніпропетровській області нещодавно підключився до мережі. Його потужність - 11 млн куб. м на рік.
Першу партію українського біометану в 67 тис. куб. м 7 лютого експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану в рік працює в Хмельницькій області. Експорт теж здійснювався до Німеччини.
В інтерв’ю "Енергореформі" керівник напряму ВДЕ агрохолдингу "Галс Агро" Олег Рябов прогнозував, що під кінець лютого ця компанія може здійснити першу транзакцію з експортом біометану. Це ще один із трьох виробників біометану, підключений до мережі. Потужність його заводу в Чернігівській області становить 3 млн куб. м біометану на рік.
Як нещодавно прогнозував в інтерв’ю "Енергореформі" голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, вже незабаром в ПСГ України може бути закачано 2 млн куб. м біометану. За його словами, його середня ціна під часм експорту становить орієнтовно EUR900 /тис. куб. м (згідно з ТЕО проєктів).
