Ігор Жданов, проект Інформаційна оборона, Фонд "Відкрита політика"

 

Путін вперто знову і знову наступає на ті ж самі граблі, розраховуючи на те, що українці будуть зустрічати російських окупантів із хлібом та сіллю. Із кремлівських запасників витягують вже зовсім нафталінових персонажів української політики, довіра до яких у суспільстві дорівнює нулю.

Мова йде зараз не про Мураєва, Азарова чи прости Господи Портнова. Росія в черговий раз "ставить" на засудженого за державного зраду Віктора Януковича, намагаючись використати його у новій геополітичній грі під назвою СРСР версія 2.0.

 

Нові ляльководи – нові плани

Довгий час українське питання у Кремлі курував автор ідеї "суверенної демократії" Владислав Сурков. Саме під його "мудрим" керівництвом створювалися так звані "ДНР" та "ЛНР", призначалося та змінювалося їх керівництво, розподілялися фінансові потоки та велася війна проти України.

Проте зараз, після початку широкомасштабної агресії Росії проти України, після того як російських окупантів зустріли не квітами, а "Джавелінами" та "Стінгерами", Владислав Сурков попав в опалу. Поговорюють, що він навіть знаходиться під домашнім арештом.

Новим куратором українського питання у кремлівський адміністрації став Сергій Кирієнко.  Він запам’ятався як голова Уряду Росії, який призвів її до дефолту у 1998 році і який недовгий час розглядався як спадкоємець Бориса Єльцина на прізвисько "кіндер-сюрприз".

Так ось з приходом Сергія Кирієнка змінилися і стратегічні плани щодо майбутнього України та її тимчасово окупованих території, які малюють у своїй хворобливій уяві кремлівські ляльководи.

Автор вже неодноразово писав, що у держави – агресора не має точно визначеної та узгодженої стратегії щодо нашої держави. Путін весь час проводить свого роду кастинг українофобських ідей: підтримка існування окремих квазі держав, терористичних "ЛНР" та "ДНР", утворення так званої Новоросії, розпаду України на підконтрольні Росії окремі державні утворення. Єдине, що об’єднує ці плани – їх абсолютна утопічність та неможливість втілення у життя, оскільки вони абсолютно не відповідають військовим, політичним та суспільним українським реаліям.

Менше з тим, на сучасному етапі поки що переміг проект, який за інсайдерською інформацією просуває перший заступник голови кремлівської адміністрації Сергій Кирієнко, – проект СРСР версія 2.0.

Союз Слов’янських Держав як новий СРСР

Путін колись назвав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою ХХ сторіччя. У політичній підсвідомості особисто російського диктатора та його оточення відновлення Радянського Союзу залишилося назавжди ідеєю фікс, яка багато в чому визначала зовнішньополітичний курс Росії.

План Сергія Кирієнка як раз прийшовся до вподоби Кремлю. Проект повний алюзій та символізму, адже нову Угоду про створення Союзу Слов’янських Держав пропонується підписати саме у Біловезький Пущі. Підписувати новий союзний договір будуть ті ж самі країни, які підписали угоду про припинення існування СРСР – Росія, Україна та Білорусь.

Але перелік країн підписантів зараз викликає лише додаткові питання. І якщо Росія є двигуном цього процесу, то який політичний інтерес є у Білорусі? Участь же України взагалі, на перший погляд є абсолютно утопічною.

Спочатку про Білорусь.

Самопроголошений білоруський президент Олександр Лукашенко вже декілька десятків років водить Путіна за ніс, обіцяючи ось-ось відновити Радянський Союз у новому форматі. Він навіть пішов на утворення Союзної держави Росії та Білорусі, яка, проте не має жодної самостійної суб’єктності на міжнародній арені.

Лукашенко також на сьогодні так і не вступив на боці Росії в російсько-українській війні, годуючи Москву постійними обіцянками. Однак, за інсайдерською інформацією, на нещодавній зустрічі із Путіним він отримав "тисяча перше китайське попередження" про своє сумне майбутнє, якщо Білорусія не вступить  у війну та не підпише угоду про створення СРСР у версії 2.0.

Олександр Лукашенко думає.

Яка ж роль уготована Україні у цій грі?

Здається сьогодні за жодних обставин Україна не готова укласти угоду про відновлення СРСР. Тому, за російським проектом пропонується повернути із політичного небуття президента – втікача, засудженого до 13 років за державну зраду та сприяння агресії Росії проти України Віктора Януковича.

Використання зрадника вже було передбачено після початку широкомасштабної агресії Росії. Восени 2021 року до українських судів були подані численні позови з метою легітимізації Віктора Януковича як глави української держави. Його навіть привозили у Білорусь, але щось не зрослося.

За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, ледь не головну роль у цьому процесі мав брати участь екс голова Конституційного Суду Олександр Тупицький, який після 24 лютого таємно втік закордон.

Зараз план вирішили актуалізувати, адже і Янукович, і Тупицький у зоні досяжності російських спецслужб. Їх можна завезти на тимчасово окуповані території, прийняти нібито судові рішення щодо скасування закону про усунення президента втікача із посади та оголосити його легітимним президентом.

Ну, а далі все зрозуміло. Під охороною ФСО Януковича привозять до Біловезької Пущі, де він разом із Путіним та "зламаним" Лукашенком підпише нову угоду про створення СРСР версії 2.0.

Російські плани та нова реальність

Теоретично здійснення вищевикладеного плану можливе. Можливе за умови, що Путін дійсно зможе "зламати" Лукашенка. Правда до цих пір, йому цього так і не вдалося зробити.

А які ж наслідки це буде мати для України?

Всередині нашої держави – нуль. Абсолютна більшість українців лише посміхнеться довідавшись про цю новину та відпустить ще парочку злих "компліментів" українському диктатору, що так і не відбувся.

На міжнародній арені наслідки також будуть близькими до нуля. Сателіти Росії, які традиційно йдуть у фарватері її зовнішньої політики, на кшталт Куби або Венесуели, СРСР 2.0 визнають. І все.

Так що, скоріше за все утворення нового союзу буде мати передусім внутрішній російський ефект.

Воно буде піднято на кремлівський щит, як ще одне із путінських досягнень, що вимощують йому шлях до пекла.