2025 - ще один рік стійкості, викликів та непевності - погляд команди МЕМУ
Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук
2025 рік став ще одним роком війни, стійкості та адаптації для України. Активна війна росії проти України тривала і позначилась на втраті територій, руйнуванні об’єктів енергетики та іншої критичної інфраструктури, включно зі залізницею та морськими портами. Тому за оцінкою ІЕД реальний ВВП зріс на близько 2%. Фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів була стабільною завдяки ухваленому у 2024 році механізму п ERA за рахунок відсотків на знерухомлені російські активи та продовженню фінансування в рамках Ukraine Facilty. Водночас з військовою підтримкою ситуація була не така певна з огляду на обмежену допомогу з боку США, які після інавгурації Трампа президентом, весь рік вели політику «менше допомоги для примушення до миру». Попри раунди переговорів між Україною та США, та США і росією, миру досягнуто не було, що було досить очікувано зважаючи на попередню поведінку держави-агресора. Натомість протягом року зростала оборонна промисловість в Україні та комерційний імпорт оборонного обладнання та складових. Українські компанії оборонного комплексну здійснили перші кроки для початку роботи на ринку країн ЄС. Зміна підходів США до підтримки України змусила ЄС адаптувати політику та взяти на себе ключову роль у підтримці України. Виклики, ризики та непевність будуть притаманними й 2026 року. Фінансування від ЄС на цей рік очікували в межах Репараційної позики, але натомість ЄС має залучити відповідне фінансування на ринку капіталу. Україні, щоб вистояти, необхідно вчасно отримувати фінансову та військову допомогу. Це важливо і для домовленостей про мир, які потребують чітких та міцних гарантій безпеки.
Україна та ЄС: перехід на наступний етап інтеграції
У вересні 2025 року Україна завершила всі скринінги за всіма переговорними розділами. Також було ухвалено дорожню карту реформ за кластером 1. Водночас через блокування Угорщиною ЄС так і не ухвалив рішення про відкриття кластерів переговорів. Влітку цьому не сприяло і рішення парламенту обмежити незалежність НАБУ та САП, яке потім після «революції картонок» відкотили назад.
Після тривалих переговорів та пошуку альтернативних рішень 11 грудня відбулась неформальна зустріч міністрів країн-членів Європейського Союзу у справах Європи з українською стороною, яка фактично формалізувала ініціативу «frontloading» (узгодження реформ та переговорних позиці до офіційного відкриття переговорів) , розроблену Єврокомісією. Так, хоча кластери офіційно далі не відкриті, але фактично вступні переговори вже відбуваються за трьома кластерами. За ними ЄС передав Україні переговорні позиції затверджені рештою країн ЄС та індикатори (бенчмарки). Які потрібно виконати для закриття кластерів. Є домовленість, що вступні переговори по інших трьох кластерах почнуться на початку 2026 року. У такий спосіб фактично подолано вето Угорщини на переговорний процес. Втім її голос залишається обов’язковим для подальшого прогресу в тому числі для офіційного відкриття та закриття кластерів. Втім відкриття і закриття кластерів може відбутись одночасно, якщо фактичні переговори будуть завершені до зміни позиції Угорщини.
Для національної координації впровадження реформ та змін на шляху до євроінтеграції, уряд розробив проєкт Національної програми адаптації законодавства, яку мають ухвалити на початку 2026 року. Це амбітна програма, яка передбачає ухвалення численних законодавчих та нормативних актів. Тому важливо, щоб уряд та парламент працювали чітко, багато та ухвалювали вчасно важливі рішення. Національна програма передбачає, що всі заходи буде виконано у 2026-2027 роках, що є надзвичайно амбітним планом.
Міжнародна підтримка: Виконання зобов’язань погіршилось
Виконання зобов’язань, які Україна взяла перед міжнародними партнерами, погіршилось у 2025 році. Тоді як у 2024 році Україна вчасно виконувала План України, що є підставою для надання допомоги з боку ЄС за Ukraine Facility, у 2025 році ситуація була зовсім інша. Передусім це може пояснюватись тим, що окремі індикатори складніші, ніж у 2024 році. Однак, на жаль, варто зазначити, що політична воля вчасно та в повному обсязі виконувати квартальні зобов’язання дещо знизилась після ухвалення Єврокомісією механізму надання часткових траншів: так, у 2025 році Україна не отримувала заплановане фінансування за Ukraine Facility за індикатори, що не було виконано, або ж отримувала зі запізненням після виконання. На кінець 2025 року Україна не виконала індикатори на суму 3,6 млрд євро зі запланованих 11,7 млрд євро. По кожному індикатору Україні даються додаткові 12 місяців на виконання, після чого остаточно втрачаються кошти. Тому важливо в січні пришвидшити роботу над виконанням Плану України, особливо з огляду на те, що багато рішень – це набуття чинності законами, а також велику потребу у фінансуванні на початку 2026 року.
З виконанням Програми МВФ також були складнощі протягом року. Через гнучкий підхід МВФ під час повномасштабної війни частину структурних маяків було відтерміновано, оскільки Україна не виконувала їх вчасно. Водночас в травні Україна пройшла восьмий перегляд Програми, рішення про що Виконавча Рада МВФ ухвалила в червні. Станом на кінець грудня п’ять індикаторів, з кінцевим терміном виконання в грудні 2025 року, не було виконано. Водночас в листопаді МВФ та Україна досягли домовленостей на рівні персоналу про нову чотирирічну програму вартістю 8,1 млрд дол. США (в еквіваленті). Ця програма має стати якорем для надходження міжнародної допомоги. Вона містить складні попередні заходи, які на кінець 2025 року не було виконано. Йдеться про подання законопроєкту про скасування пільги зі сплати ПДВ платниками на спрощеній системі оподаткування, ухвалення закону про оподаткування цифрових платформ та посилок (з нуля гривень). Тому є ризики, що Програма не почнеться в січні 2026 року, хоча вона важлива для надходження допомоги від інших партнерів.
В цілому у 2025 році Україна отримала міжнародну фінансову підтримку у сумі 52,4 млрд дол., з яких 37,9 млрд дол. в межах інструменту підтримки ERA від Групи семи. При цьому ЄС спрямував вже в повному обсязі свій внесок в ERA – 20 млрд дол. Тому, на початок 2026 року залишився ще внесок США та інших партнерів, який за умови вчасного надходження в Україну має допомогти пройти перший квартал 2026 року. У 2025 році Україна отримала 12,1 млрд дол. (в еквіваленті) від ЄС в межах Ukraine Facility (з них 668 млн дол. в формі грантів), з яких понад третину за виконання індикаторів четвертого кварталу 2024 року. Також кошти надходили від МВФ (912 млн дол.) та Світового банку (733 млн дол.). Японія за межами ERA надала 453 млн дол., а від БРРЄ надійшло 232 млн дол. Хоча ERA – це фактично умовні зобов’язання України, які за планом не доведеться повертати Україні за рахунок власних коштів. велика частина з них були оформлені як позики та враховуються у складі державного боргу Також решта фінансування за певними винятками надходила у форматі позик. Тому державний та гарантований державою борг наблизився у 2025 році до 100% ВВП. Також Україна отримувала велику військову допомогу у 2025 році: роль ЄС в цьому посилилась через великі обмеження такої допомоги з боку США.
Міжнародне фінансування на 2026 рік залишається критично важливим: потреба також становить понад 50 млрд дол. Більшу частину року як основне ймовірне джерело фінансування обговорювали Репараційну позику від ЄС фактично коштом знерухомлених російських активів. Однак через позицію Бельгії, яка виступила проти такого інструменту підтримки, ЄС в грудні ухвалив політичне рішення про запозичення до 90 млрд євро у 2026 -2027 роках на ринку капіталів для надання допомоги Україні: йдеться про військову та фінансову допомогу. Оскільки проєкт офіційного рішення ще не затверджено, поки що невідомі умови та регулярність надання допомоги, її формат, розподіл між військовою та бюджетною підтримкою та зобов’язання, які Україна повинна буде виконати. З відомого, те що 20 грудня 24 країни ЄС офіційно зробили перший крок для надання Україні кредиту в рамках механізму посиленої співпраці, що дозволить надати Україні кредит без участі Чехії, Угорщина та Словаччини. Також за планом, хоча формально допомога буде оформлена як кредит Україні, вона буде повертатись лише за рахунок російських репарацій чи знерухомлених російських активів. Однак Україні треба буде докласти чимало зусиль для вчасного виконання всіх зобов’язань, щоб отримувати допомогу як заплановано, а не зі затримками.
ВВП: Помірне зростання через руйнування та високу невизначеність
У 2025 році економіка України зростала помірно: за оцінкою ІЕД реальний ВВП зріс на близько 2% (оцінку може бути переглянуто). В кінці року багато організацій та інституцій погіршили оцінки зростання економіки через суттєві руйнування росією видобутку газу, енергетичних мереж, портової та залізничної інфраструктури. В листопаді 2025 року вперше з грудня 2024 року брак доступності до електроенергії повернувся до трійки найбільших перешкод для діяльності компаній (відповідно до опитування ІЕД). Іншими двома перешкодами весь рік були брак робочої сили та небезпека для роботи. Так, бізнес дедалі більше стикається з проблемою пошуку робочої сили, а восени стикнувся з відтоком чоловіків 18-22 років, яким дозволили виїжджати з України. При цьому безробіття за оцінкою Мінекономіки залишається високим: існує суттєвий розрив навичок, а також регіональні диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили. Важливою перешкодою для діяльності компаній також було підвищення цін на сировину та матеріали. Частково, ймовірно, це пов’язано з девальвацією гривні по відношенню до євро. Також бізнес стикався зі зменшенням попиту та проблемою логістики.
Все ж врожай зернових був ліпший у 2025 році, ніж попередньо очікували. Це знизило негативний внесок від спаду сільського господарства до зростання економіки. Попит на продукцію оборонного комплексу сприяв розвитку машинобудування. Високий внутрішній попит на продукцію металургії, сприяв зростанню сектора. Зростання в галузі торгівлі пояснювалось більшим реальним доходом домогосподарств завдяки вищим зарплатам та індексації пенсій та стриманим зростанням цін на непродовольчі товари.
З боку попиту зростало реальне кінцеве споживання домогосподарств та інвестиції, що призводили до вищого імпорту. Водночас реальний експорт суттєво скоротився через нижчі обсяги експорту зернових та олійних внаслідок відсутності запасів попередніх років. Державне споживання зростало завдяки закупівлі озброєння.
Хоча ми очікували, що у 2025 році буде більшим внесок від інвестиційної частини Ukraine Facility, страхування військових ризиків та надання гарантій, але цього не сталось. Тому залишаємо ці сподівання на 2026 рік. Навряд чи буде швидко досягнуто миру цього року, а тому виклики та непевність супроводжуватимуть нас весь рік. В цілому ми очікуємо, що зростання реального ВВП у 2026 році буде лише дещо вищим за 2%.
Енергетика: Нова філософія стійкості
Електроенергетика у 2025 році пройшла через трансформацію логіки всієї системи, зосередившись на децентралізації та розбудові нової філософії стійкості. Протягом року енергетична інфраструктура зазнала понад 4,5 тисячі атак, що призвело до загальної втрати близько 11 ГВт генерації з початку повномасштабного вторгнення. Попри це, галузь продемонструвала розвиток: за рік було запущено понад 1,5 ГВт відновлювальної генерації (1 ГВт сонячної та 500 МВт газової), а системи накопичення енергії здійснили шалений стрибок, сягнувши понад 500 МВт встановленої потужності, що становить половину розрахованої «Укренерго» потреби в таких системах. Експорт електроенергії у вересні досяг рекордних 635 тис. МВт-год, проте вже в листопаді його було повністю припинено через масовані удари росії. У законодавчому та регуляторному полі ключовими подіями стали перехід на європейський стандарт напруги 230 В, запровадження паспортів енергонезалежності регіонів та запуск цифрового Реєстру об’єктів ВДЕ. Водночас галузь вразила системна боргова криза: взаємна заборгованість між учасниками ринку перевищила 40 млрд грн. Для її пом’якшення парламент спрямував 10 млрд грн коштів «Укренерго» на погашення боргів перед балансуючим ринком та виробниками ВДЕ. Крім того, «Укренерго» реструктуризувало «зелені» облігації на 825 млн дол. до 2031 року. Рік завершився серйозними кадровими змінами та відстороненням керівництва Міненерго через викриття масштабної корупції в «Енергоатомі».
Газова галузь у 2025 році розпочала нову епоху, вперше повністю відмовившись від транзиту російського газу з 1 січня. Це призвело до зміни логіки роботи ГТС та посилення співпраці з європейськими операторами, зокрема через Трансбалканський коридор та імпорт LNG зі США через термінали в Греції та Польщі. Власний видобуток скоротився приблизно на 6–7% (до 16,9 млрд кубометрів) через руйнування росією видобутку, що в жовтні тимчасово вивело з ладу до 60% видобувних потужностей. Сукупний обсяг імпорту (комерційних перетоків до України із врахуванням газу у режимі митного складу) склав 6,3 млрд кубометрів, більшу частину якого забезпечив «Нафтогаз» коштом міжнародної фінансової допомоги. У лютому 2025 року відбулася історична подія – перше експортне постачання українського біометану до ЄС. В Україні вже працюють пʼять біометанових заводів. Важливим досягненням стала червнева перемога в арбітражі проти «Газпрому», який зобов’язали виплатити 1,37 млрд дол, хоча перспективи сплати «Газпромом» залишаються невизначеними. Фінансовий стан сектору залишався складним через механізм ПСО, який створював «фінансову дірку» у «Нафтогазі»: компанія купувала газ за ринковими цінами, а продавала за низькими адміністративними тарифами. Крім того, в четвертому кварталі 2025 року компанія змушена була додатково залучати фінансування, щоб імпортувати газ для компенсації втраченого внутрішнього видобутку газу.
Нафтова галузь зосередилася на забезпеченні внутрішнього ринку та залученні інвестицій у видобуток попри систематичне нищення переробної інфраструктури. Протягом року ворог повністю знищив нафтопереробний завод у Мерефі та атакував нафтобазу SOCAR на Одещині. З 1 травня законодавство зобов’язало додавати не менше 5% біоетанолу до бензинів марок А-92 та А-95. У сфері видобутку «Укрнафта» розпочала геологорозвідку на великій Олеській площі, де очікується видобуток як традиційних, так і нетрадиційних покладів (сланцевого газу та нафти щільних колекторів). Крім того, уряд оголосив нові конкурси на розробку нафтогазових ділянок на умовах угод про розподіл продукції із ресурсною базою 55 млн тонн вуглеводнів, що передбачають пріоритетне право викупу продукції партнерами зі США.
Вугільна промисловість у 2025 році опинилася в критичних умовах через наближення лінії фронту до ключових центрів видобутку. Кількість робочих шахт в Україні скоротилася до 14 (порівняно зі 145 у 2014 році), а плановий річний видобуток склав близько 15 млн тонн. Хоча на складах ТЕС на початку осені було накопичено рекордні 2–3 млн тонн вугілля, удари по збагачувальних фабриках, таких як «Алмазна», паралізували можливість перероблення сировини. Галузь трималася переважно шахтами «Павлоградвугілля» та «Львіввугілля», попри регулярні обстріли та знеструмлення копалень першої. Також різко збільшився імпорт вугілля.
Транспорт: Марафон з перешкодами
У 2025 році морський транспорт залишався ключовим каналом українського експорту, попри постійні ракетні та дронові атаки, які пошкодили понад 500 об’єктів портової інфраструктури та 116 цивільних суден. Український морський коридор забезпечив перевезення понад 162 млн тонн вантажів (з яких 98 млн тонн – зернові) за участю близько 7 тисяч суден з початку його роботи. Знаковими подіями стали відновлення регулярних контейнерних ліній з порту Чорноморськ та Одеси до Туреччини, а також часткове відновлення поромного сполучення з Болгарією та Грузією. Попри безпекові виклики, порти продовжують працювати, а впровадження цифрової системи «DocPort» почало автоматизувати портову логістику.
Для залізничного транспорту рік видався фінансово та операційно складним через падіння обсягів вантажоперевезень та масовані обстріли інфраструктури. «Укрзалізниця» зафіксувала суттєве зниження перевезень зерна (-28% за 11 місяців) та вугілля, що разом із наслідками потужної семитижневої кібератаки весною призвело до прогнозованого річного збитку в 15,4 млрд грн. Щоб підтримати фінансову стабільність, компанія ініціювала підвищення тарифів на вантажні перевезення та скорочення адмінперсоналу. Таке підвищення досі обговорюється в уряді. Водночас галузь зробила важливі кроки в євроінтеграції: було відкрито ділянку євроколії між Чопом та Ужгородом за фінансування ЄС та ЄІБ. До цього Чоп вже був приєднаний колією за стандартом ЄС до залізничної мережі сусідніх країн.
Автомобільна галузь у 2025 році зосередилася на інтеграції до стандартів ЄС та цифровізації кордонів. «Транспортний безвіз» із Євросоюзом було продовжено до 2027 року, що зобов'язує українських перевізників використовувати смарттахографи та дотримуватися європейських норм контролю. Система «єЧерга» стала обов’язковою для всіх вантажівок масою від 3,5 тонн, що дозволило бізнесу економити значні кошти завдяки скороченню часу очікування. Проте впровадження нової європейської системи Entry/Exit System (EES) та ремонтні роботи на ключових пунктах пропуску, таких як «Рава-Руська» та «Краковець», спричиняли в окремі періоди значні затримки та черги на кордонах.
Зовнішня торгівля: Стрибок імпорту за відсутності зростання експорту
За 11 місяців 2025 року експорт товарів (в доларовому виразі) впав на 3,5% дпр за даними НБУ. Падіння відображало вичерпання запасів зернових та олійних врожаю минулих років порівняно з попереднім роком. Падіння було меншим, ніж можна було б очікувати, через в середньому вищі експортні ціни на зернові та олійні та зростання експорту більшості інших груп товарів, як сільськогосподарських товарів (інших ніж зерно та олійні), так і промислових. Зростання експорту продукції гірничо-металургійного комплексу не відбувалось на фоні доволі стабільного зовнішнього попиту на українську продукцію та роботи Українського морського коридору,через російські атаки та світове перевиробництво.
Зростання попиту з боку сил оборони та оборонної промисловості та збільшення потреб в енергетичному імпорті та товарів, важливих для проходження періодів з виключенням електроенергії через російські атаки, заплановане на 2026 рік скасування пільг на імпорт електромобілів потягнули за собою різке зростання імпорту. Імпорт товарів зріс на 22,3% дпр за 11 місяців 2025 року. Найбільше зріс імпорт машин і обладнання (на 36% дпр). Це відображало зростання попиту на дрони та автомобілі для потреб фронту, а також на складові для потреб оборонної промисловості. Російські атаки також збільшили імпорт енергоносіїв. Попит на споживчі товари зростав значно помірніше, а імпортні ціни на енергоносії в середньому були значно нижчими, ніж минулого року.
Державний бюджет: Внутрішніх надходжень не вистачило на покриття оборонних видатків
Протягом року Закон про Державний бюджет зазнав кілька суттєвих змін, покликаних профінансувати вищі за початково заплановані оборонні видатки. Це передусім було пов’язано з тим, що бюджет рахували на основі припущення про зменшення активності військових дій всередині 2025 року, тоді як насправді вони лише посилились. Крім того, Україна не отримала очікуваної від США військової допомоги в натуральній формі, а тому змушена була переносити планові оборонні закупівлі на початок року. Тому вже влітку парламент вніс подані урядом зміни до Закону про Держбюджет на 2025 рік та збільшив фінансування оборони та безпеки на 412 млрд грн, які планували профінансувати за рахунок 65 млрд грн економії на обслуговуванні державного боргу, 11 млрд грн скорочення інших видатків, 147,5 млрд грн додаткових доходів від ПДФО та податку на прибуток підприємств (ПнПП) та 184,9 млрд грн додаткових залучень від ОВДП. Вже восени було ухвалено ще одні зміни про збільшення видатків на оборону на 300 млрд грн, на що спрямували частину позики ЄС за механізмом ERA. Отже, вперше з початку повномасштабної війни внутрішніх доходів не було достатньо для фінансування сектору оборони та безпеки, а тому довелось туди спрямувати частину коштів міжнародної допомоги (після узгодження з ЄС).
В цілому, за попередньою інформацією Мінфіну доходи загального та спеціального фонду Державного бюджету становили 3 815 млрд грн, що на 22% вище за показники 2024 року. Так, зросли доходи від всіх основних податків. Вищі заробітні плати та підвищення ставки військового збору сприяли збільшенню доходів від ПДФО. Прибутки державних банків, які оподатковували за ставкою 50%, сприяли збільшенню доходів від ПнПП. Більше споживання сприяло підвищенню доходів від ПДВ. Водночас нижчий за очікуваний оподатковуваний імпорт в гривневому еквіваленті (що частково було наслідком сильнішою гривні, ніж припускали в параметрах бюджету), призвели до суттєвого недовиконання плану з ПДВ на імпорт. Кошти, отримані від ОВДП, також були нижчими за переглянутий план. Водночас уряд отримав очікувану міжнародну допомогу, що допомагало фінансувати видатки, які в грудні знову були рекордними.
В цілому, як і раніше, на оборону припадало понад половину видатків. Хоча протягом року була висока невизначеність, уряд продовжив фінансувати всі наявні соціальні програми, а також програми підтримки бізнесу через доступні кредити 5-7-9% та надання грантів. Протягом року далі існували програми національного кешбеку, а в кінці року Президент знову анонсував зимову підтримку для громадян у сумі 1000 грн, що є радше популістською програмою. Для вразливих верств населення така допомога становила 6500 грн. Також уряд виділив 8 млрд грн «Укрзалізниці», що можна розглядати як компенсацію за нижчі за собівартість тарифи на пасажирські перевезення.
Майже все фінансування відновлення та відбудови у 2025 році покривалось міжнародними фінансовими організаціями в межах різних проєктів. Зокрема йдеться про проєкти за фінансування Світового Банку та Європейського інвестиційного банку. Під час року уряд впроваджував реформу системи управління публічними інвестиціями, за механізмами та критеріями якого почали виділяти кошти на фінансування проєктів від ЄІБ. Також відповідно до нових підходів було виділено фінансування з програми Державного фонду регіонального розвитку. Для збільшення прозорості тепер всі проєкти подаються через систему DREAM.
Рік завершився успішною реструктуризацією ВВП варантів, що усунуло можливість вимоги високих виплат у разі швидкого післявоєнного відновлення. Разом з тим, в меморандумі про восьмий перегляд програми МВФ вже зазначалось про можливість повторної реструктуризації Єврооблігацій, які вже були реструктуризовані у 2024 році. Це пов’язано з тим, що активна фаза війни триває, а невизначеність залишається високою.
Інфляція: Сповільнення у другій половині року
У листопаді 2025 року інфляція у річному виразі сягнула 9,3% дпр порівняно з 11,2% дпр у листопаді 2024 року. Це відображало прискорення інфляції, яке почалось з інфляції на рівні 3,2% дпр у квітні 2024 року і закінчилось, коли інфляція сягнула 15,9% дпр у травні 2025 року. Надалі інфляція поступово сповільнювалась.
Втім ціни у 2025 році в середньому залишались значно вищими минулорічних протягом всього року. Це відображало як вищі витрати, в тому числі на оплату прдо цін на різні групи товарів доволі сильно відрізнялось. На більш конкурентних ринках, а особливо для тих товарів та послуг, витрати на які не були пріоритетними для споживачів, зростання цін було дуже помірним. Тут йдеться наприклад про більшість непродовольчих товарів окрім ліків та медичних товарів. Для товарів із нижчою конкуренцією, або де виробники мали можливість обирати між експортом та постачанням на внутрішній ринок (наприклад ряд м’ясних та молочних продуктів), зростання було значно відчутнішим. Це стосується більшості продовольчих товарів, ліків, медичних послуг та послуг зв’язку. Також Уряд стримував інфляцію через незмінні тарифи на ряд комунальних послуг та пасажирські залізничні перевезення.
У 2026 році тиск на ціни з боку витрат, ймовірно, збережеться, що стримуватиме подальше сповільнення інфляції. Також Уряд може переглянути деякі тарифи для поліпшення ситуації в «Нафтогазі», «Укренерго» та комунальних компаніях водо та теплопостачання.
Монетарна політика: Балансування між стримуванням інфляції та підтримкою економіки
У 2025 році НБУ, як і раніше, намагався утримувати макроекономічну стабільність під час російської агресії. Для цього він як і раніше зосереджував зусилля на стримуванні інфляції та підтримці курсу гривні, при цьому уникаючи надмірного тиску на економічну активність.
Відповідно, НБУ у першому квартал підвищив облікову ставку з 13% річних до 15,5% річних, а решту року зберігав її незмінною у другій половині року. Такий підхід був компромісним між стримуванням інфляції та уникненням додаткового негативного впливу на вже слабке економічне зростання. За сильнішої економіки облікова ставка ймовірно була б вищою.
Курс гривні до долара США в кінці року був близьким до початкового, хоча протягом року гривня спочатку укріпилась до долара і в кінці року повернулась до попереднього рівня близько 42 грн за долар. При цьому різке ослаблення долара до євро потягнуло за собою зниження купівельної спроможності гривні у єврозоні на понад 13% протягом року. Інтервенції НБУ на балансування приватного попиту на іноземну валюту та підтримку курсу у 2025 році склали 36,2 млрд дол, і були дещо вищими показника попереднього року у 34,8 млрд. дол. Через високі обсяги зовнішньої допомоги резерви НБУ на кінець листопаду 2025 року перевищили 54,7 млрд дол. проти 43,8 млрд на кінець 2024 року.
За нашими очікуваннями, у 2026 році будь-яке зниження облікової ставки буде помірним, як про це наразі сигналізує НБУ. Зважаючи на те, що інфляція в Україні залишатиметься вищою, ніж у торговельних партнерів, ймовірне певне ослаблення гривні до долара і євро. Втім зважаючи на очікувані значні надходження зовнішньої допомоги та високі обсяги міжнародних резервів будь-які зміни курсу будуть керованими за збереження базового сценарію розвитку подій.
