12:09 31.07.2023

Як і навіщо громадам бути ефективними в умовах війни?

6 хв читати
Як і навіщо громадам бути ефективними в умовах війни?

В Інтерфакс-Україна відбулася експертна дискусія, організована Фондом Східна Європа за сприяння Європейського союзу. Йшлося про стратегічні напрями в роботі місцевого самоврядування, користь та особливості моніторингу й оцінювання ефективності цієї роботи, і як для цього застосувати грантові кошти.

“Місцевому самоврядуванню треба бути ефективним, адже люди бачать, як працює міська влада та витрачаються гроші, можуть швидко реагувати, коли приймаються неправильні рішення. Війна наводить більшу різкість”, – зазначив Анатолій Ткачук, директор із питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства.

За словами Анатолія Ткачука, за різними оцінками, від 40% до 60% бюджету зараз – це кошти не українські, а надані союзниками, тому не можуть безпосередньо йти на потреби війни, а спрямовуються й на інші цілі. Важливо зробити так, щоб ці цілі сприяли перемозі, розвитку після війни і не викликали сумніву в наших закордонних партнерів, що ми не туди їх витратили. 

Про інші зміни – ПДФО в середньому від військових раніше був 5% у складі місцевого бюджету, тепер – 35%. Водночас скоротився ПДФО від інших категорій, наприклад, зменшився податок із підприємців. З одного боку, в суспільстві лунають думки, що треба забрати цей ПДФО військових, не на те витрачаються гроші, а з іншого боку – слід розуміти, що це гроші місцевого самоврядування, які потрібні на забезпечення громад.

Війна закінчиться, і почнеться демобілізація: скорочення військових, обвал надходжень. Сьогодні треба використати бюджетні кошти, щоб закласти можливості – зменшити обвали після демобілізації. І це треба пояснювати людям, говорить Анатолій Ткачук. 

За словами пана Анатолія, для того щоб формувати пріоритети разом із мешканцями та мешканками громад, а орган місцевого самоврядування одноосібно не ухвалював рішення, можна організовувати опитування, зокрема й онлайн. 

“Зробіть QR-коди й розвішайте їх у різних місцях. За кілька днів будете мати зріз відповідей. У своїй громаді ми так з’ясували, які сфери економічної діяльності підтримуються жителями. Провели опитування в різних соціальних групах. І тепер місцевому самоврядуванню простіше, бо люди готові прийняти ці сфери економіки”, – ділиться Анатолій Ткачук. 

На прикладі уманської громади розмовляли про виклики місцевого самоврядування після 24 лютого 2022 року. Ірина Плетньова, міська голова Уманської громади Черкаської області, говорить, що наразі в громаді проживають 13 700 внутрішньо переселених людей. За словами пані Ірини, громада потребує дообладнання комунальних приміщень для ВПО, укриття в багатоповерхових будинках. А ще – ремонту доріг, підтримки освіти та медицини. 

“Ми знайшли лікарів, яких не могли знайти, гарних професіоналів у різних напрямах, яких було складно залучити до міста. Люди були змушені шукати місце, де їм жити, і ми дали їм роботу. Та є велика кількість нових жителів похилого віку й людей з інвалідністю, за якими потрібний догляд”, – говорить Ірина Плетньова.

Уманська громада поступово нарощує потенціал матеріально-технічного забезпечення для того, щоб впроваджувати і вдосконалювати реабілітаційну послугу. Пані Ірина зазначає: “Наразі майже всі наші заклади готові до навчання, ще у двох школах маємо зробити укриття, і першого вересня діти почнуть навчатися. Наприкінці минулого року закупили комп’ютерну техніку для вчителів на кожен клас”.

Під час війни уманська громада прокачує себе в різносторонніх партнерствах, на новий рівень вийшла міжмуніципальна міжнародна співпраця. Є сподівання, що після перемоги це поглибиться ще більше і досягне спільних проєктів із розвитку людського потенціалу та інновацій. 

“Щоб вимірювати результати, треба чітко розуміти, якою є наша стартова позиція у громаді стосовно розвитку бізнесу, згуртованості, сприйняття ВПО – і куди ми хочемо рухатися”, – говорить Ольга Красовська, незалежна експертка з оцінювання, голова Правління Української асоціації оцінювання у 2020–2023 роках. Слід визначати дрібні кроки, яким чином переходити кожен етап і як його вимірювати, каже пані Ольга.  

Передосягати заплановані результати – так само погано, як не досягати. “Якщо сильно перевиконали плани – отже, погано рахували від самого початку. Не прорахували всіх можливостей. Планувати слід реалістично, максимально врахувати зовнішні та внутрішні фактори, які будуть діяти в громаді”, – звертає увагу Ольга Красовська. 

При цьому планувати треба маленькими кроками, не замахуватися на великі матерії, а реалізовувати те, що можна реалізувати в межах наявних ресурсів. За словами пані Ольги, якщо проєкт присвячений побудові притулку, то не треба говорити, що його результатом буде підвищення ПДФО у громаді на 10%. Варто прив’язувати діяльність до результатів. 

Ольга Красовська каже: “Завжди можна знайти когось, хто подивиться на ваші документи і зауважить: оцей результат не реалістичний, тут потрібно підправити, отут підібрати інший індикатор. Намагайтеся мати біля себе ще одну пару незалежних очей, які зможуть вам завбачливо порекомендувати. Справді, у нас є громадянське суспільство, яке завжди може бути такими очима”. 

На ресурсах Фонду Східна Європа щомісяця з’являються нові грантові конкурси для організацій громадянського суспільства та малого і мікробізнесу. Кожен такий конкурс – це можливості для місцевих громад. Навіть якщо за умовами конкурсу отримувачами цих коштів можуть бути лише громадські організації, а не органи місцевого самоврядування. 

“Ми щоразу заохочуємо і закликаємо місцеве самоврядування: партнертеся з вашими місцевими ГО, розробляйте спільні проєкти, щоб грантові кошти використовувалися на вирішення ваших місцевих проблем! Це значний додатковий ресурс”, – каже Віра Недзведська, менеджерка програм Фонду Східна Європа.

Прикладом співпраці ГО та місцевого самоврядування у межах програми «Стійкість» є проєкт у місті Тростянець. Місцева влада спільно з місцевою громадською організацією співпрацюють над створенням центру для ВПО. Центр створили у приміщенні міської ради. Фонд Східна Європа у межах програми “Стійкість” та за сприяння Європейського Союзу надав грант, завдяки якому Центр облаштували. Вже кілька місяців там організовують заходи для ВПО, дітей, людей похилого віку та груп із різними потребами. За словами, Віри Недзведської, це той випадок, коли активність місцевої влади допомагає не тільки ефективно використовувати кошти місцевого бюджету, а й знаходити додаткове фінансування і допомагати людям.

Фонд Східна Європа також розширює можливості освітніх ресурсів безкоштовно. На Освітній онлайн-платформі Зрозуміло! виходять курси з актуальних тематик для різних категорій та професій, і серед них – громадянське суспільство та місцеве самоврядування. Наприклад, курс «Моніторинг і оцінювання для ГО» про те, як створити систему МіО у своїй організації, підготуватись для запровадження такої системи, та чому це – командна робота.

Віра Недзведська запевняє: “Усіх причетних до місцевої влади зацікавить найновіший навчальний курс «Адаптація та інтеграція ВПО: досвід і можливості». Для нього ми зафільмували коментарі та історії місцевих голів громад про виклики від початку війни: Юрія Бови, голови Тростянецької громади, Андрія Залівського, голови Червоноградської громади, Тараса Кучми, голови Дрогобицької громади та Яни Літвінової, начальниці Старобільської міської військової адміністрації”. 

Ще один корисний продукт для громад – посібник з інтеграції ВПО. Що покликаний допомогти органам місцевої влади краще розуміти виклики та можливості, що виникають у зв’язку зі змінами у складі громади. “Проте хто любить дивитися і слухати, знайде на курсі онлайн-платформи Зрозуміло! цю інформацію у більш легкій та інтерактивній подачі, або – й натхнення. Коли місцева влада співпрацює з громадськими організаціями, вдається зробити масштабніший і більш тривалий у часі проєкт”, – говорить Віра Недзведська.

Дискусія відбулася у межах програми “Стійкість”, яку упроваджує Фонд Східна Європа у консорціумі громадських організацій на чолі з ERIM (Equil Rights and Independent Media – Рівні права та незалежні медіа, Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини, Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом Європейського Союзу.

Думки та твердження, висловлені в матеріалі, необов’язково збігаються з поглядами організацій-партнерок консорціуму та Європейського Союзу

Повний запис дискусії можна переглянути за посиланням:

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА