32% опитаних українців у більшості випадків користуються декількома джерелами інформації про одну й ту саму політичну подію для зіставлення різних оцінок події, причому перше місце в переліку каналів інформації посідають соціальні мережі (61%), а телебачення (54%) - друге.

Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 21 до 27 вересня 2023 року в межах Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

"Порівняно з 2019 р. суттєво зросла частка тих, хто відповідає, що здебільшого користується декількома джерелами інформації про одну й ту саму політичну подію для зіставлення різних оцінок цієї події (з 21% до 32%), із 16% до 23% зросла частка тих, хто робить це часто, із 31% до 27% зменшилася частка тих, хто робить це рідко, із 26% до 13% - частка тих, хто не робить цього ніколи або майже ніколи", - такі дані наведені в релізі Центру Разумкова до пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок.

"Тобто можна говорити про зростання прагнення отримувати інформацію з різних джерел, що, безумовно, сприяє підвищенню рівня політичної компетентності", - вважають автори дослідження.

Водночас, як зазначається, серед тих, хто здебільшого користується різними джерелами інформації про одну й ту саму політичну подію, 19% відповідають, що їм важко визначити власну позицію щодо політичних проблем, тоді як серед тих, хто ніколи або майже ніколи не прагне отримувати інформацію з різних джерел, таких суттєво більше - 39%.

Якщо у 2019 р. найпопулярнішим джерелом інформації про політику було телебачення, послугами якого користувалися 76% опитаних, то у 2023 р. частка тих, хто зазначив, що зазвичай отримує політичну інформацію з цього джерела, знизилася до 54%. "Натомість на перше місце вийшли соціальні мережі (61%), тоді як у 2019 р. їх як переважне джерело політичної інформації зазначили лише 32% опитаних", - зазначено в пресрелізі.

Частка інтернет-видань залишилася незмінною (36%), 34% опитаних відзначили месенджери як основне джерело інформації, 32% - розповіді знайомих. З 9% до 23% зросла частка тих, хто відповів, що зазвичай отримує інформацію з блогів експертів, із 14% до 18% - із радіопередач, із 6% до 13% - із вебсторінок аналітичних центрів, наукових установ. Статистично значуще не змінилася (відповідно 13,5% і 12%) частка тих, хто отримує інформацію з друкованих видань (газет, журналів).

Як зазначається, соціальними мережами частіше користуються представники молодших і середніх вікових груп (від 70 до 76%), тоді як, наприклад, серед представників найстаршої вікової групи (60 років і старше) - лише 37%. "Що старші респонденти, то частіше вони користуються телебаченням (частка таких зростає від 28% у наймолодшій віковій групі до 77% у найстаршій), радіо (відповідно 9% і 28,5%), друкованими виданнями (відповідно 6% і 17%)", - наголошується в релізі.

Опитування проводили з 21 до 27 вересня 2023 року в межах Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснюється Pact в Україні. Зміст опитування є виключною відповідальністю Pact та його партнерів і не обов'язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях - тільки на тих територіях, які контролює уряд України і на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на завершальному етапі (коли здійснювали відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3.