Верховна Рада ухвалила закон про дипломатичну службу з пропозиціями президента України Петра Порошенка.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", відповідне рішення підтримали 226 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер.

Раніше президент України наклав вето на ухвалений Верховною Радою закон "Про дипломатичну службу", зокрема, через норми про обов'язкові консультації Міністерством закордонних справ України в парламентському комітеті із закордонних справ перед призначенням послів України.

Відповідні зауваження містяться в пропозиціях до законопроекту №7322 "Про дипломатичну службу", який був повернутий до парламенту 4 травня 2018 року.

дипломатична служба

У новій редакції закону про дипслужбу народні депутати передбачили, що Міністерство закордонних справ зобов'язане буде проводити консультації в профільному комітеті Верховної Ради перед внесенням президенту України подання про призначення посла або глави місії при міжнародній організації.

На думку президента України, це положення необхідно виключити із закону, оскільки воно не відповідає Конституції України, не узгоджується з законом про комітети Верховної Ради і не враховує правові позиції Конституційного суду України.

Крім того, президент був не згоден з наділенням Кабінету Міністрів повноваженнями щодо визначення статусу, завдань і функцій спеціальних місій, які визначені як тимчасові, представляють Україну і направляються до іншої держави.

Як повідомлялося, Верховна Рада підтримала відповідний законопроект №7322 у першому читанні 7 грудня 2017 року, а в другому і в цілому - 5 квітня 2018 року.

Як це передбачено і нинішнім законодавством, послів, представників України і глав місій при міжнародних організаціях призначатиме і звільнятиме президент України за поданням міністра закордонних справ. Нововведенням стало те, що МЗС має проводитиме консультації в профільному комітеті Верховної Ради перед внесенням президенту України подання про призначення посла.

Згідно із законопроектом, порядок ротації дипломатів визначатиме МЗС, проте вона є обов'язковою умовою проходження дипломатичної служби. Терміни довгострокових відряджень дипломатів становитимуть до 4 років в країнах з нормальним кліматом і стабільної безпекою і до 3 років у державах зі складними кліматичними умовами або складною ситуацією з безпекою. При цьому законопроект передбачає, що час між довгостроковими відрядженнями має становити 2-4 роки. Дипломати можуть відмовитися від ротації певну кількість разів і в прописаних законом випадках.

Документ передбачає, що дипломатичні посади в органах дипслужби поділяються на три категорії - "А", "Б" і "В" - залежно від порядку призначення, характеру і обсягу повноважень.

Закон набуде чинності через 6 місяців після його публікації, а нині чинний закон "Про дипломатичну службу" втратить силу.