Залучення інвесторів у добувну галузь у рамках Плану перемоги потребуватиме величезної домашньої роботи - НАДПУ
Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) ставить під сумнів можливість залучення інвесторів у галузь видобутку критичних матеріалів, як це передбачено четвертим пунктом оприлюдненого в жовтні "Плану перемоги", в умовах нинішнього державного регулювання видобувної галузі.
"Для того, щоб сюди кликати інвесторів, нам треба провести величезну домашню роботу, починаючи від дерегуляції ринку, чищення інвестиційних бар'єрів, а також напрацювання рішень щодо пільг і страхування", - сказала в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" виконавча директорка НАДПУ Ксенія Оринчак.
За її словами, наразі профільний бізнес скептично налаштований щодо заяви президента в рамках "Плану перемоги", враховуючи держрегулювання галузі на практиці.
Оринчак додала, що ключові стейкхолдери галузі критичних матеріалів не були залучені до підготовки цього пункту Плану перемоги.
"Звідки, що і в якій якості пропонувалося партнерам - не зрозуміло, як і те, звідки було надано цю інформацію", - наголосила голова НАДПУ.
Згідно з її даними, із зазначених президентом критичних матеріалів на сьогодні Україна експортує лише титановмісні руди, при цьому половина титанових українських родовищ перебувають під окупацією РФ.
Голова НАДПУ додала, що раніше в Україні в сегменті критичної сировини працював один видобувач графіту - ТОВ "Заваллівський графіт", проте він зупинив свою діяльність через підвищення тарифів.
Водночас вона відзначила позитивний настрій ринку у зв'язку із заявою керівництва країни про наміри укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, а також планів спільного інвестування та використання економічного потенціалу України в цьому напрямі.
Серед основних стримувальних чинників для входу інвесторів на український ринок директор асоціації виділила такі: застарілі недостовірні та засекречені дані щодо наявних ресурсів, часта відсутність лабораторних висновків щодо них, відсутність фонду керносховищ, технологічна відсталість, потреба в розвитку приватної геологорозвідки, забезпечення більш сприятливої тарифної політики (на тлі підвищення тарифів на е/е і залізничні перевезення), недоступність страхового забезпечення.
Оринчак уточнила, що наразі жоден вид експортної продукції видобувної галузі не страхується. Стосовно ж засекречених даних, то, на думку глави НАДПУ, це виступає перешкодою для потенційних інвесторів, які хочуть мати можливість оперативно дізнаватися дані про потенціал того чи іншого виробництва.
"У нас немає лабораторій, де можна фактично зробити експертизу критичної сировини (графіт, титан, літій тощо) на факт того, чи дійсно ця мінералогія підходить для певних технологій, щоб виготовляти ті чи інші комерційні продукти. У нас немає на сьогоднішній день технологічної бази взагалі, ми відстали в цьому плані", - констатувала Оринчак.
За її словами, українські компанії возять зразки в лабораторії Польщі, Німеччини з України, щоб підтвердити наявність тих чи інших ресурсів.
Голова асоціації додала, що загальну оцінку поточного ресурсного потенціалу країни дати складно, оскільки остання повноцінна первинна геологорозвідка проводилася ще за часів Радянського Союзу.
"У георозвиток в Україні не вкладалися нормальні кошти, починаючи з 2015-го року, і це все позначається на якості, рівні компетентності, на сучасності. (...) Ось вам і відповідь, наскільки це привабливо", - додала директорка НАДПУ.
Вона навела дані, що для проведення якісної геологорозвідки критичних матеріалів на території в 50-100 га потрібно від $1 до $3 млн.
Оринчак також заявила про потребу продажу спецдозволу на видобуток сировини на аукціоні в одному пакеті разом із зарезервованою землею та оцінкою впливу на навколишнє середовище. На її думку, ці заходи допомогли б інвестору уникнути потенційних проблем із отриманням землі під цілі видобувної промисловості та заощадити час у цьому процесі.
Серед привабливих сторін української видобувної промисловості Оринчак згадала вигідну геополітичну позицію країни для Європи з огляду на її бажання знизити залежність від Китаю, а також ухвалення 18 грудня закону №3939-IX (зареєстрований законопроєкт №6227) щодо актуалізації загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, зокрема, шляхом покращення законодавства щодо геологічного вивчення надр, цифровізації обміну та збереження інформації для вдосконалення її використання потенціалу, а саме: "Подальше проведення робіт з розробки корисних копалин і видобутку вуглеводнів".
"Подальше проведення робіт з розвідки родовищ корисних копалин не здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та має фінансуватися надрокористувачами на умовах інвестиційного ризику. Зі свого боку, держава забезпечує створення необхідних прозорих і стабільних регуляторних умов для діяльності надрокористувачів щодо прирощення запасів корисних копалин та їх подальшого видобутку", - зазначено в пояснювальній записці закону.
Ексголова Держгеонадр Роман Опімах в інтерв'ю профільному виданню "Nadra info" раніше повідомив, що служба також не залучалася до підготовки четвертого пункту Плану перемоги.
