Реалізація Доктрини збалансованого розвитку надасть ожливість Україні досягти до 2030 року рівня західних країн і забезпечити щорічне зростання на рівні 10%, заявив народний депутат Сергій Тарута, виступаючи на презентації видання "Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку".

У четвер на першій публічній презентації видання в рамках VII Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал" парламентар, який є автором ідеї написання Доктрини, сказав, що "Доктрина базується на людиноцентричній моделі економіки. Весь цивілізований світ будує стратегічні плани розвитку, і без довгострокового бачення розвитку України ми не змінимо країну та систему. В рамках документа був врахований досвід передових країн і всі світові тенденції".

"За всіма показниками Україна зараз є failed state, і згідно з методикою "Форсайт" у нас є лише 3-відсоткова ймовірність досягти до 2030 року збалансованого розвитку. Навіть цю мізерну можливість ми маємо використовувати. Доктрина саме про те, за рахунок чого можна досягти економічного зростання на рівні не менше 10% в рік, щоб до 2030 року ВВП України становив $750-800 млрд", – наголосив Сергій Тарута.

Зі свого боку академік НАН України, ректор НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського" Михайло Згуровський виділив унікальні відмінності поданого документа від інших.

"В Україні написані сотні стратегій і програм розвитку, створені чиновниками в кабінетному режимі в повному відриві від дійсності. Їхня доля нам невідома. Цей документ повністю відрізняється від інших, що стало зрозуміло вже на стадії формування завдання. Це абсолютно новий підхід у створенні стратегічних планів розвитку країни на основі об'єднання зусиль вчених провідних українських вишів. Він базується на застосуванні математичних методів моделювання та використанні даних міжнародної статистики про Україну на основі обчислювальних та інформаційних можливостей НТУУ "КПІ". Ми відповідаємо за коректність їх використання. Це наш скромний внесок у написання цього важливого документа", – наголосив учений.

За словами С. Тарути, унікальність Доктрини починається вже з того, що для її розробки об'єдналися представники п'яти провідних київських університетів, бізнес і кілька українських і міжнародних інститутів: КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ ім. Гетьмана, Києво-Могилянська академія, Київський політехнічний інститут ім. і. Сікорського, НУ біоресурсів і природокористування та Українська бізнес-ініціатива.

Надалі Доктрина буде представлена на розгляд і обговорення політикам, експертам і громадянському суспільству, і мірою отримання зворотного зв'язку від них буде доопрацьовуватися до рівня формування переліку конкретних дій – "дорожніх карт".